Завантажити

інакодумцеві.
– Куди пропав Антон Опанасович? Зміна коней на переправі?
Вона говорила жваво й упевнено, з неприємним і досить дивним деренчанням сиплого голосу. Від неї виходила небезпека людини, здатної говорити співрозмовникові неприємні речі, і Олексій Сергійович відчув це з першої миті бесіди. Він не знав, чому Антона Опанасовича Гетеровського перекинули на іншу ділянку роботи, як не знав деталей місії свого попередника. Більше того, він не був особисто знайомий з Гетеровським, навіть не був упевнений, чи є той офіцером. Зате мав неймовірну кількість інструкцій щодо своїх відповідей, як йому здавалося, на всі випадки життя.
– Почну з того, що я щасливий, що мені доручено співпрацювати з вами. Повірте, це для мене… – почав було Олексій Сергійович, не відповідаючи на поставлене запитання.
– Послухайте, – перервала його владна жінка, – припиніть. – Напевно, вона хотіла сказати щось на кшталт «блазнювати», але стрималася й проковтнула слова на вильоті. – Це зайве в нашій справі. Давайте побудуємо розмову на чітких і прозорих принципах.
– Із задоволенням, – Олексій Сергійович усе ще намагався гасити посмішкою лаву її вулкана, – місія Антона Опанасовича полягала в організації нашої зустрічі, і вона, як вважають режисери проекту, успішно виконана. Сприймайте мою появу як продовження того єдиного вектора, що бере початок у Кремлі й спрямований на розвиток успішних взаємин з Києвом. Зараз вони не найкращі, а далі може бути ще гірше. Чого, зрозуміло, ми не хочемо й чому маємо намір запобігати.
Говорячи, Олексій Сергійович відчував, як його наскрізь пропалюють дві пари незадоволених очей. Але виходу не було, і він продовжував, наближаючись до критичного пункту розмови.
– Давайте виходити з того, що ваша політична сила нині не на піку слави, ми ж готові вкласти ресурси в проект, який, думаємо, виявиться взаємовигідним. Вам він може широко розчинити двері в просторий сесійний зал на вулиці Грушевського, нам дозволить зробити благо для братнього слов’янського народу, лідери якого мають намір зіграти роль Івана Сусаніна. Ви завжди були незручною людиною в країні, і ми готові допомогти вам відновити цей унікальний статус. Нарешті, найголовніше, успішна реалізація проекту цього року може стати стартом для цілої серії нових проектів.
Ганна Георгіївна мовчала, впершись сталевим поглядом в Артеменка. У погляді була неприхована ворожість, що Олексій Сергійович пов’язував з оцінкою стану партії. У цей момент вона здавалася скривдженою жінкою, якій повідомили, що вона надто літня, і її привабливість – уже тільки легенда.
– Розповідайте про деталі проекту і які ваші пропозиції щодо спільних зусиль, – раптом втрутився третій співрозмовник, що досі лише уважно вивчав зовнішність Олексія Сергійовича.
Андрій Богданович Сорокович – так звали соратника, помічника й радника Ганни Георгіївни – мав славу людини діла, що нехтує демагогією, здатна і в деталях будь-якої сумнівної справи ґрунтовно розібратися, і в пику затопити при нагоді. Але, головне, він здатний без емоцій, прагматично підходити до всіх проблем, з якими постійно зіштовхується партія. З попереднього вивчення особистісних особливостей цих людей Олексій Сергійович знав, що це була саме та якість, якої явно позбавлена експресивна, химерна, вибухова жінка поруч із ним, що робило його незамінним для неї.
– Тема й проста, і цікава. Мова йде про військові навчання «Сі Бриз-2006», у яких беруть участь близько десятка країн і які спрямовані на закріплення блоку НАТО в Україні. Знаючи, що ви завжди виступали проти НАТО… – тут Олексій Сергійович навмисне зробив паузу, – ми могли б запропонувати вам очолити опозиційний рух проти НАТО в Криму й на півдні України. З метою зриву цих навчань.
Олексій Сергійович випалив ключову фразу й тепер очікував, що скажуть переговорники.
– Ви так кажете «запропонувати очолити», наче посаду в уряді пропонуєте. А тим часом ми й без вас здатні тут розібратися й очолити будь-який рух, – дихнула їдким вогнищевим димом слів Ганна Георгіївна. Ох, не даремно її називають українським напалмом!
– У ваших можливостях, креативності, запалі ніхто й не сумнівається. Саме тому ми звертаємося до вас, передаючи у ваші руки не позбавлену привабливості ідею. Йдеться лише про те, щоб допомогти ресурсами, причому ресурсами не суто фінансовими, а й адміністративними, інформаційними. Думаю, останнє для вас не менш важливо.
Олексій Сергійович відчував, що переговірний клубок, якщо й буде розкручений, то з чималими зусиллями. Але розраховував на її живий, надзвичайно верткий розум. Вона не може не розуміти, про що мова йде. Москва має унікальну можливість забезпечити її всією повнотою інформації значно раніше, ніж хвиля докотиться до інших потенційних гравців. Ганна Георгіївна не може не усвідомлювати, що, граючи з Москвою, вона забезпечить собі лідерство тут. А вибір Москви міг би впасти на якусь іншу політичну силу! Адже всі супротивники «помаранчувих» значаться в потенційних друзях Кремля. Артеменко вирішив додати кілька

читати