Електронна бібліотека/Проза

СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Завантажити

пожартував Олексій Сергійович і кивнув на знак згоди дівчині.
Ефірне створіння відразу спливло виконувати замовлення. Артеменкові не хотілося їсти, і тим паче, що в його сприйнятті роли, суші або ще якісь японські кулінарні смаколики нічим не відрізнялися одні від одних. Але він вирішив потурати Аліні Костянтинівні. Хто знає, де ще його піддатливість зіграє свою позитивну роль.
– Тільки мені й звичне приладдя прихопіть, – кинув він услід дівчині, з острахом глянувши на дерев’яні палички, з якими віртуозно справлялася його супутниця.
– Я навчу, – сказала Аліна Костянтинівна, грайливо посміхаючись, – це легше, ніж писати тексти для політиків. Хоча в Києві дуже слабко із справжньою японською кухнею.
– А чому неодмінно японська? – запитав він.
– Вони знають користь цього. Смачно, ситно й поживно. Обожнюю добре приготовлені японські страви, але це рідкість у нас. Не порівняти з Москвою.
Вона вимовила все це з притаманною їй недбалістю, за якою він уловив не стільки бридливість до того, що споживає більшість людей, скільки патологічну, захисну для закомплексованої свідомості тягу до незвичайного. Його вразило, що вона вже двічі протиставила Москву Києву. Хоче здаватися неординарною і недоступною, ховаючи за цим свої проблеми. А я б від українського борщу не відмовився замість цих хвалених ролів, подумав Олексій Сергійович, але лише кивнув розуміюче з добродушною усмішкою.
– Що, моя робота забракована? – поцікавився через якийсь час майже в тон її мудрій грі. Вона не говорить йому ні «ти», ні «ви», не називає на ім’я, імовірно уникаючи переходу на ближчу орбіту відносин. Що ж, і він буде платити їй тією ж монетою. Тепер він пошкодував, що надяг костюм із краваткою, який зобов’язував до зайвої діловитості; куди приємніше бути б сидіти тут у м’якому джемпері.
– Ні, думки викладені професійно, компетентно, але цього й не потрібно. Наше завдання – так подати інформацію, щоб серйозні речі стали зрозумілі навіть селюхові з полтавської глибинки з освітою вісім класів. – Тут вона зробила багатозначну паузу. – Я вже майже відібрала те, що ввійде в наш матеріал. Глянеш?
Вона перейшла на «ти» так природно, немов це й передбачалося в їхній спільній роботі.
Присунувшсь ближче до неї, щоб переглянути текст, Олексій Сергійович раптом потрапив у хмару дивного, злегка дурманного запаху, що змусив згадати, що перед ним не просто соратниця й колега, а й жінка. Чарівна й, не виключено, спрагла чоловічого обожнювання, і цей запах виразно видавав її невгамовану спрагу. На одну тільки мить заглянув у її очі. Сині, як море, вони несподівано для нього відбивали легке хвилювання й зажуру самітності. Він вгадав безнадійну покинутість цієї суто соціальної істоти, що не знаходить спокою в багато умебльованих апартаментах, розкішних готелях, стильних офісах. Йому на мить стало жаль її, визнану, поціновану профі, зовні успішну, а насправді охоплену сум’яттям суєтного життя, філігранні рамки якого слугують надто слабким замінником особистого щастя.
Мимовільно реально відчув запах парфумів Алі. Обидва аромати були приємними, але Алин, тонкий, м’який і домашній, струменів, як гірський струмочок, тоді як тут був аромат сильний, всеохопний, як море перед штормом, і цим якщо не лякав, то насторожував.
Олексій Сергійович був уражений: від його довгого тексту залишилося саме ошмаття. Він прочитав заголовок: «Чому Україні не потрібно вступати в НАТО». Потім випливали уривки тексту.
«1. Україну ніхто не чекає на Заході. Ніхто не збирається купувати українську продукцію тільки за те, що Україна стане членом альянсу. Перебуваючи в географічному центрі Європи, Україна відсічена від економічної взаємодії із ключовими державами регіону, особливо тими, що виготовляють високотехнологічну продукцію. Адже НАТО відмовилося від Ан-70, хоча його експерти чесно визнали, що україно-російський літак найкращий у світі. На Заході бажають мати Україну як сировинний придаток, а НАТО є прекрасним механізмом для керування Україною. Саме тому на Заході народилася ідея розглядати членство в НАТО як обов’язкову проміжну ланку.
2. Згідно із ст. 5 статуту Північноатлантичного альянсу його члени повинні брати участь у колективному захисті інтересів НАТО. Але що це означає на ділі? Нинішня геополітична обстановка не дає підстав для нової глобальної війни. Розв’язувати проблеми України із сусідами, наприклад з Румунією, НАТО не допоможе – це доводить досвід багаторічної ворожнечі між Туреччиною й Грецією. Для чого тоді потрібне членство? НАТО вже заявило про наміри захищати інтереси блоку за його межами. Саме цим і пояснюється втягування України в НАТО – так Україна буде змушена брати участь у локальних конфліктах, там гинутимуть українські солдати. А головне – українські хлопці помиратимуть за чужі інтереси. Як це було в Іраку. Україна потрібна НАТО тільки як країна, що дисципліновано буде відправляти військові контингенти, щоб такі держави, як Сполучені Штати, Британія, Франція, могли реалізовувати свої економічні інтереси у різних

Останні події

30.10.2024|14:38
У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
30.10.2024|13:44
10 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
28.10.2024|13:51
Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
25.10.2024|09:29
Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
19.10.2024|09:56
Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
17.10.2024|12:48
У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
17.10.2024|11:55
Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
17.10.2024|11:33
Що читає Україна?: аналітика по областям
17.10.2024|11:27
«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
11.10.2024|18:46
Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”


Партнери