Електронна бібліотека/Проза

СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
Завантажити
« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

швидко пролітає повз станцію і ви не встигаєте прочитати назву. Тоді, майже притулившись лобом до шибки, ви відзначаєте деякі деталі: річка, дзвіниця сільської церкви, під деревом замріялася чорна корова, відійшовши від череди. Ви сподіваєтеся, що на наступній станції ви встигнете прочитати назву і нарешті зрозумієте, де ви. Мені ніколи більш не зустрічався жоден з тих, чиї прізвища записано на сторінках чорного блокнота. Ті знайомства були такими швидкоплинними, що я міг забути навіть їхні імена. Звичайні знайомства і не ясно, чи вони були чисто випадковими, чи ні. Саме тому в житті існують такі періоди, перехрестя, на яких можна ще повагатися між кількома напрямами. Час зустрічей – це була назва книги, на яку я натрапив на набережній, у букініста. Якраз тієї неділі, коли я лишив Денні в товаристві Агхамурі, я йшов, уже не пригадую куди, вздовж набережної Сен-Мішель. Я піднявся по бульвару, такому ж похмурому, як і Монпарнаський, мабуть тому, що там не було натовпу, як на тижні, і всі фасади були темними. Вище, на перехресті з вулицею Месьє-ле-Пренс, там, де є кілька сходинок з металевими перилами, яскраво світилося велике вікно тилової частини кафе, тераса якого виходила на інший бік, на заґратовану огорожу Люксембурзького парку. В залі кафе вже темно, крім цього освітленого кутка, за вікном, де зазвичай засиджувалися, біля бару у формі півкола, останні відвідувачі. Того вечора серед них були двоє, кого я впізнав: Агхамурі, бежеве пальто якого впадало в око, стояв біля бару, і поряд з ним на табуреті сиділа Денні.
Я наблизився. Я міг штовхнути засклені двері й підійти до них. Але побоювання, що це буде недоречним, стримало мене. У той період життя я завжди тримався осторонь, у ролі глядача, ба навіть у ролі, так би мовити, „нічного спостерігача”, як той письменник XVIII століття, якого я дуже любив і прізвище якого з нотатками багато разів з’являється на сторінках чорного записника. Поль Шастаньє, коли ми сиділи з ним у кафе десь на вулиці Фальґ’єр чи Фавориток, якось сказав мені: „Дивно… ви слухаєте людей з великою увагою… але ви не тут…”. За шибкою, під сліпучим неоновим світлом, волосся Денні здавалося не шатеновим, а світлим, а шкіра ще блідішою, ніж завжди, аж молочною, з плямками ластовиння. Вона єдина, хто сидить на табуреті. За ними, зі склянками в руках, стоїть група з трьох-чотирьох людей. Агхамурі схилився над нею і щось говорить на вухо. Він цілує її в шию. Вона сміється і відпиває по ковтку напій, який я упізнав за кольором, вона замовляла його кожного разу, як ми сиділи в кафе – Куантро.
Я не знав, чи скажу їй завтра: я бачив тебе з Агхамурі у кафе „Люксембург”. Я ще не знав, що саме їх пов’язувало. У всякому разі, в готелі „Унік” вони жили у різних кімнатах. Я робив спроби зрозуміти, що спільного було між членами цієї маленької групи. Схоже, Жерар Марсіано вже давно був другом Агхамурі, який познайомив з ним Денні, коли вона ще мешкала в університетському містечку. Поль Шастаньє і Марсіано були на „ти”, незважаючи на різницю у віці, як і Дювельз. Але ні Шастаньє, ні Дювельз не знали Денні, доки вона не з’явилася в готелі „Унік”. До того ж, Агхамурі був у тісних стосунках з директором готелю, якимось Лахдаром, який з’являвся через день у своєму кабінеті, за стойкою адміністратора. З ним часто приходив якийсь „Давен”. Схоже, ці двоє дуже давно знали Поля Шастаньє, Марсіано і Дювельза. Все це я позанотовував у чорному блокноті, якогось полудня, поки чекав Денні, як розв’язують кросворди або щось малюють, аби згаяти час.

*

Згодом мене допитували про них. Я отримав повістку від якогось Лангле. Я довго чекав, у кабінеті, у будинку на набережній Жевр, з десятої ранку. У вікно я бачив квітковий базар і чорний фасад лікарні Отель-Дьє. Сонячний осінній ранок на набережних. Лангле зайшов до кабінету, шатен середнього зросту, який здався мені трохи сухуватим, незважаючи на великі сині очі. Він навіть не привітався і почав ставити запитання, досить суворо. Думаю, побачивши, що я цілком спокійний, він заговорив привітніше, бо зрозумів, що я до всього цього не причетний. Я подумав, що тут, у цьому кабінеті, я можливо перебував точно на тому місці, де повісився Жерар де Нерваль. Якщо спуститися до підвалів цього будинку, можна було б потрапити, в одному з них, на відтинок вулиці В’єй-Лантерн. Я не міг точно відповісти на запитання цього Лангле. Він називав мені імена Поля Шастаньє, Жерара Марсіано, Дювельза, Агхамурі і хотів, щоб я розповів про свої стосунки з ними. В цю мить я зрозумів, що ні, справді, вони не грали в моєму житті дуже важливої ролі. Другорядні персонажі. Я думав про Нерваля і про вулицю В’єй-Лантерн, на місці якої звели будинок, де ми перебували. Чи він знав про це? Я мало не запитав його про це. Під час допиту він кілька разів згадував про якусь „Мірей Санп’єррі”, яка „часто бувала” у готелі „Унік”, але я такої не знав. „Ви впевнені, що ніколи з нею не зустрічалися?”. Це ім’я нічого для мене не означало. Він, мабуть, зрозумів, що я не брешу, і не

« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

Останні події

27.08.2025|18:44
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
25.08.2025|17:49
У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
25.08.2025|17:39
Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
23.08.2025|18:25
В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.08.2025|19:33
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
19.08.2025|13:29
Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
18.08.2025|19:27
Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
18.08.2025|19:05
У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
18.08.2025|18:56
Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
18.08.2025|18:51
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»

Партнери