Завантажити

Насправді, вона мала рацію. Мені здаватиметься, що я переписую текст. Від руки. Що я тепер і роблю.
Вона притулилася до мене і повторила, тихим голосом: „Не сумуй, Жане”.
За кілька днів я знайшов конверт, який хтось просунув під двері моєї кімнати:

Жане,

Я їду з Парижа і цього разу, можливо, ми дуже довго не побачимося. Я не кажу тобі, куди я їду, бо я й сама цього не знаю. Ти не зможеш туди до мене приїхати. Я буду дуже далеко, у всякому разі, поза Парижем. І якщо я їду, то це для того, щоб не завдати тобі неприємностей…

P.S.: Я тобі трохи збрехала, і це не дає мені спокою. Мені не 21 рік, як я тобі сказала. Мені 24. Як бачиш, я скоро буду старою.

Вона переписала від руки лист зі строго роману, який ми купили якогось дня, під вечір, на набережних. Я ще чую, як вона каже: „…Не сумуй, Жане…”. Булонський ліс, безлюдні авеню, темне громаддя будинків, освітлене вікно, яке раптом нагадує, що ви теж колись забули згасити лампу, в іншому житті, чи що вас за тим вікном ще хтось чекає… Ти, мабуть, ховаєшся десь тут, у цих кварталах. Але під яким іменем? Я врешті-решт знайду ту вулицю. Але кожного дня з’являється якась нова турбота і кожного дня я кажу собі, що це буде наступного разу.







ПРИМІТКИ


Стор. 4 „І кігті пуделя ледь чутно цокали по тротуару ночі”... – рядок з вірша В.Набокова (відтворено з французького перекладу).

Стор. 6 …як той письменник XVIII століття… - мається на увазі Ретіф де Ла Бретон (1734-1806) – автор численних книг, зокрема, „Паризькі ночі або Нічний спостерігач” та „Остання пригода сорокап’ятилітнього чоловіка”. Див. також ст. 30.

Стор. 7 „кошик для салату” – так на французькому жаргоні називається поліцейський фургон.

Стор. 33 …письменник, яким я захоплювався і один з віршів якого називався „Денні” – йдеться про Жака Одіберті (1899-1965) – автора віршів, романів і п’єс.

Стор. 33 …марокканського політичного діяча, але це було викрадення…- 29 жовтня 1965 р. на бульварі Сен-Жермен у Парижі був викрадений лідер марокканської опозиції в еміграції Мехді Бен Барка. Його тіло так і не було знайдено. Під час слідства, яке не дало остаточних результатів, з’ясувалося, що до викрадення був, зокрема, причетний Жорж Бушсеш – француз, пов’язаний зі злочинним середовищем, який потім утік у Марокко. Незадовго до викрадення з Бен Баркою зустрічався марокканський студент Тамі Азземурі.

Стор. 34 …на Жавель, там, де Цитрина - на набережній Жавель у XV районі Парижа довгі роки знаходився автомобілебудівний завод „Сітроен”, заснований Андре Сітроеном, прізвище якого по-нідерландському означає „цитрина”.

Стор. 50 „…Скажи-но, Блезе, чи ми тепер далеко від Монмартра?” – рядок з поеми Блеза Сандрара (1886-1961) «Проза про транссибірський експрес і маленьку Жанну Французьку».

Стор. 53 …був неповнолітнім – у той час у Франції віком повноліття був 21 рік.

читати