Завантажити

талановитих фахівців».
Слова Василя Кременя - ще одне підтвердженням того, що структура і діяльність будь-якого навчального закладу залежить саме від особистих якостей керівника. Університет – це частина життя ректора, і яким буде його альма-матер, залежить, насамперед, від нього. Заходите у цей Дім і відразу відчуваєте світосприйняття тих, хто сповнює життя вузу мудрістю і щирістю свого серця. Серця, що б’ється в унісон з кожним хто пізнає в цій будівлі Істину.
Пригадую, як прочитати лекцію молоді завітав депутат Верховної Ради України Юрій Єхануров. Відомий своєю діяльністю на посаді голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а потім Прем’єр-міністра України. Раніше, на жаль, він не був близько знайомий з роботою університету, хоча самого Геннадія Півняка знав давно. Цього разу ознайомився і зі структурою гірничого. Від керівника, який має дивовижний дар зачаровувати та закохувати в життя вузу, дізнався про історію будівлі. Відразу виникло порозуміння і наостанок ректор жартома додав: «Ми володіємо гіпнозом, тому не дивуйтеся, якщо сумуватиме за нашим вузом. Краще приїздіть частіше»! Він справді притягує до себе добром, дає безцінні знання, які вкладає у розвиток НГУ.
Спокій і впевненість були в очах Юрія Єханурова. Мабуть, так людина почуває себе тільки вдома, залишаючи усі турботи за дверима. Тепло сприйняли його і студенти. Мудрого політика – цікаво слухати. Він чітко визначає сильні і слабкі сторони економіки держави, пропонує розумні шляхи виходу зі складних ситуацій, а головне, не живе ілюзіями. Для молоді такі лекції надзвичайно корисні. З телеекранів навряд чи почуєш такі щирі слова й поради.
Під час спілкування відчувалася довіра, а на завершення зустрічі Юрій Іванович додав: «Дніпропетровськ для мене став рідним містом, яке зачаровує, а сьогодні мене приємно вразило знайомство з гірничим університетом – частиною його багатої і цікавої історії. Часто буваю у багатьох вузах України, але вони не завжди залишають таку радість на душі, як гірничий. Це старовинний заклад, де зуміли зберегти прекрасні традиції і мудрість усіх його поколінь.
Вважаю, що майбутнє науки і освіти саме за такими самостійними різногалузевими вузами з серйозною фундаментальною базою, як НГУ. Цей навчальний заклад є конкурентоспроможним з провідними європейськими вузами. У ньому навчають не тільки професійно працювати, а й жити по совісті. А це – головне для випускників. Надзвичайно приємно перебувати у стінах цього чудового вузу, в якому напрочуд цікаве різнобічне життя».
Такою була лекція і такою ж незабутньою – зустріч. А незабутня, тому що той, хто відвідав НГУ, залишається в його серці назавжди. Повірте, тут уміють цінувати розум, щирість і талант. Коли я відвідала музей історії Національного гірничого університету, зрозуміла, як колектив вузу дбайливо зберігає пам’ять про кожного, хто збагатив душу Дому. А істинне багатство – духовне…
Музей НГУ – унікальний. У ньому – велична історія будівлі, яка дихає прозорістю повітря і живе сонячним світлом. Українська письменниця, голова Дніпропетровської обласної організації Спілки письменників України, шановна гостя вузу Леся Степовичка в одному зі своїх нарисів пише: «Коли потрапляєш до коридорів найстарішого навчального закладу нашого міста, вражає особлива духовна атмосфера, до якої додають і висота стель зі старовинною ліпниною, і широта вікон, які щедро вхлюпують світло небесне в приміщення, і галерея портретів видатних людей, якими пишається вуз, і шляхетна просторість коридорів та учбових аудиторій, що виблискують чистотою та доглянутістю, і рідна українська наша мова, якою тут не тільки читають лекції, але й послуговується на всяк день більшість (так і хотілося б сказати: усі), починаючи з самого пана Ректора. Розмовляти державною мовою – ознака доброго тону в НГУ. Говорять про особливу енергетику цього Дому, що дає наснагу кожному, хто хоч раз переступив його поріг».
У гірничому університеті є ще одна незвичайна відмінність. Коли заходиш сюди, завмираєш на місці, насолоджуючись спокоєм і гармонією. Відчуваєш, як серце розквітає любов’ю до всього світу. У такі хвилини виникає бажання залишитися тут назавжди… Потім вже починаєш знайомитися із 47 спеціальностями університету за 22 напрямами, вивчати його структуру, обирати і… ще більше захоплюватися. А після зустрічі з ректором Геннадієм Півняком – всі сумніви зникають… Якщо потрапив у НГУ, відчуваєш, що це – доля, яка подарувала справжнього Вчителя. Він докладає багато зусиль, щоб не розчарувати студентів, які після закінчення школи часто опиняються на роздоріжжі. Сприйняття освіти змінюється у кожного, хто стає студентом гірничого. Бо тут вчать не автоматичному запам’ятовуванню навчального матеріалу, предмету й розв’язанню задач, а розумінню світу, своєї спеціальності й поставленої перед собою мети. У Домі, для того хто прагне знань, розкривається Істина життя. Вона пов’язана насамперед з історією вузу, діяльністю талановитих видатних вчених, які

читати