Завантажити

своєї діяльності. Молодому керівнику навіть складно було розпланувати свій день. Графік був настільки насичений, що доводилось встигати зробити стільки справ, скільки не роблять протягом місяця. Щоночі, замість відпочинку, перед очима спливали зустрічі з людьми, чулися розмови. Думав, як краще розпочати новий день і зустрічав ранок за купою паперів, лекціями чи роботою у наукових лабораторіях. Таке перевантаження забирало здоров’я і сили та ректор не зважав на застереження лікарів. Двадцять одна година на добу у робочому стані… біль у серці ставала частішою і в одну мить вона змусила розумніше розподіляти час.
З досвідченими колегами, як А.К.Шидловський, було спокійніше виконувати свої обов’язки. У вузі в роки перебудови й становлення незалежної держави напрочуд швидко розвивалася наукова база. Деякі навчальні заклади у ті часи відчували занепад, а колектив НГУ, навпаки, зумів знайти і в цьому позитивні моменти. Недаремно ректор любить повторювати давню мудрість про те, що хтось бачить в озері бруд, а хтось – віддзеркалення чарівних зірок. (фото 123)
Своїми здобутками ректор завдячує Вчителям і родині. «Все, чого я досяг у житті, завдяки цим прекрасним людям. Вчителі передали мені свої знання, а родина розуміла і допомагала в усьому», – говорить він. Проте безцінний подарунок долі – зустрічі зі справжніми професіоналами, щирими друзями. Анатолій Корнійович Шидловський – один із них. Завжди сприяв у наукових дослідженнях, був поряд, коли у 1992 році обирали членом-кореспондентом НАН України, а згодом, у 1997 році, – академіком НАН України. Щоб досягнути таких академічних вершин керівник НГУ безупинно працює.
Як наслідок, створено загальну теорію, принципи побудови та методи синтезу потужних систем електромагнітної передачі енергії підвищеної частоти. Такі фундаментальні розробки дозволили впровадити в дію новітні електротехнології для гірничо-металургійної та машинобудівної промисловості, джерела живлення електроприводу, транспорту і споживачів з особливим характером навантаження.
Наукові дослідження вченого спрямовано на ствердження інноваційної моделі розвитку ключових секторів економіки країни. Свої знання Геннадій Григорович завжди передавав учням, які по-справжньому прагнуть знань і шукають Істину. Вчитель ніколи не зрадить, не залишить на роздоріжжі…
Пощастило поспілкуватися з Валерієм Пустовойтенком – толерантною людиною, яка ніколи не витрачає час на суперечки й пусті балачки, а повсякчас плідно працює. Займав посади від мера міста Дніпропетровська до Прем’єр-міністра України, і це допомогло йому збагнути важливі правила, навчило розумітися на багатьох справах. Він поділився спогадами про зустріч з Геннадієм Півняком.
«Наше знайомство відбулося у 1989 році, коли працював заступником міського голови. Фактично не знаючи його, (мабуть, інтуїція підказала), запропонував кандидатом на посаду до виконкому Дніпропетровської міської ради. Пізніше, приїхавши до університету, познайомився з його колегами, і… хто б міг подумати, що всього через декілька років саме в гірничому захищатиму кандидатську дисертацію? У мене залишалось мало часу для науки, але ректор НГУ зумів створити такі умови, що я із задоволенням розпочав займатися науковою роботою. Він вів мене за собою, даючи впевненість, і згодом я вже захищав докторську.
Зустріч з Геннадієм Григоровичем – одна з найдорожчих у житті. Він був моєю довіреною особою, і за всі роки спілкування ми ніколи не зраджували один одному. Це істинний Вчитель. До його думки завжди прислухаюся. Він працює на перспективу, дбає не тільки про сьогодення, а й майбутнє. Розуміє важливість гірничої справи, сприяє її розвитку, хоча держава не завжди надає необхідне для цього. В університеті особливий внутрішній світ, де відчувається гармонія в усьому. Завжди приємно провести тут хоча б кілька годин.
Ніколи не забуду, як Вчитель допомагав мені, коли траплялися негаразди на державній службі, й коли ті, хто називав себе друзями, відвернулися. Він же підтримував, і я відчував його тривогу за мою долю навіть на відстані. Таке ставлення мудрого науковця - до кожного».
Розмови з колегами Геннадія Півняка, дозволили краще зрозуміти його. Переконалася, щоб створити Дім, в якому навчають не тільки формулам, а й розкривають життєві Істини, потрібно багато чого пізнати на своєму шляху, а головне – навчитися розуміти ближніх. Часто це забирає багато часу і сил. Але за ректора гірничого завжди вболівають ті, до долі яких він не був байдужим. Університет починається з духовності, а спілкування з будь-ким, хто зайде до кабінету ректора, зі слів: «Як ваші справи?», а завершується: «Зичу Вам щастя»!
Символічне значення для нього має нагорода православним Орденом Святого князя Володимира IV ступеня та Почесна орденська відзнака «Суспільне визнання» III ступеню. Вони дуже дорогі і нагадують про те, що треба у будь-якій ситуації залишатися Людиною, створеною за подобою і образом Божим, ніколи не відповідати на образи кривдою.

читати