Завантажити

них Петро Іванович Пілов, Зіновій Ілліч Чарний, Олександр Степанович Бешта, Юрій Тимофійович Хоменко, Анатолій Федорович Косолапов, Олександр Миколайович Шашенко, Георгій Віталійович Кузнєцов, Олександр Іванович Шаров, Олексій Борисович Іванов, Віктор Юхимович Пушкін, Анатолій Якович Рибалко...
Працюючи над будь-якою проблематикою Геннадій Півняк завжди радиться із ними. Перебуваючи в робочій поїздці чи навіть у відпустці він може повністю покластися на свою згуртовану команду. Проте, розпочинаючи діяльність на посаді ректора мав складні кадрові проблеми. Розумів завжди, що від того, хто працює поряд, залежить успіх університету. Тому в гірничому – люди переважно толерантні, доброзичливі і, звичайно, професіонали.
У такому колективі завжди знаходяться відповіді на безліч питань, що ставляться перед вищими навчальними закладами. Звичайно, Геннадію Півняку, як талановитий журналіст і чуйна жінка, допомагає й Галина Андріївна. Розвиток вузу набирає швидких темпів, коли в їх родині також відбуваються радісні події.
Подорослішали діти і телерепортажі дружини зазвучали на Дніпропетровській обласній телевізійній студії. Там вона і отримала високе звання заслуженого журналіста України. Скільки красивого і корисного побачили телеглядачі в її авторських циклах передач. Аналітична програма «Крок до себе», створена спільно з товариством інвалідів, вперше з глибоким осмисленням теми розкрила питання освіти, медичної допомоги, розвитку людей, які потребують підтримки. Серед них багато і творчих особистостей. Вони чуттєво сприймають світ, мають Дар привносити в нього красу. Цикл телепередач «Ми пізнаємо світ – світ пізнає нас» знайомив з культурою народів світу, історичними зв’язками України з іншими державами. «Живе слово» – програма, пронизана патріотизмом, цікавими відомостями витоків українського мелодійного Слова. Художньо – публіцистична програма «Дніпрові пороги» – це щира любов до України, дбайливе ставлення до духовної спадщини народу… Галина Андріївна – автор ряду телепередач, які завжди хвилювали глядача. І з ким би я не зустрілась, цю чарівну жінку сприймають як одне ціле з її чоловіком. Вони завжди разом – на театральних виставах, симфонічних концертах, художніх виставках… Це подружжя – одне з небагатьох, хто зумів зберегти гармонію своїх стосунків. Вони не дозволяють нічому зруйнувати найдорожче – Любов.
Родина Геннадія Півняка випромінює світло й тепло, здатне зігріти навіть в найсуворішу зиму життя. Сини Андрій і Віталій подарували своїм батькам п’ятеро чарівних онуків. Радісний дитячий сміх – щаслива нагорода для сім’ї, де завжди вболівають і цінують одне одного.
Хтось вважає, що доля – це випадок. Комусь випадає щасливий лотерейний білет, а комусь не таланить. Коли ж насправді приходить лихо, не розуміємо, що це за скоєні нами низькі, не гідні Людини вчинки, які гноблять совість і мораль. Вони породжують у наших серцях зло, руйнують духовність внутрішнього світу. Треба завжди пам’ятати, що ми самі є творцями своєї долі. Той, хто усвідомлює це, знає – свої гріхи потрібно вимолювати добрими справами, не впускати у душу потворне почуття егоїзму і ненависті до ближнього.
Яким ми створимо світ навколо себе, такими барвами він і заграє. Нещирість, заздрість, ненависть породжує тільки біль і зраду. Для мене Геннадій Півняк людина, яка доводить, що лише тоді, коли щоденно працюєш, намагаєшся не чинити зла, відчуєш радість на серці.
Доки є такі як він – душа може бути спокійна. Вчитель, ректор і вчений, батько і чоловік... Той, хто береже Істину і допомагає кожному в її пошуку. Тому Національний гірничий університет – безцінна основа в розвитку нашої держави. У цьому Домі панує гармонія. Хотілося, щоб кожен читач відчув її у своїй душі…

Розділ 4
Світ здійснених мрій

Характеризуючи людину, в першу чергу чомусь перераховують її посади, звання й нагороди. А спробуйте знайти те єдине Слово, здатне вмістити всі заслуги у всій повноті… Вчитель!
Вчитель прокладає шлях до Істини, дає розуміння світу… Безцінна нагорода – зустріти таку людину, й велика помилка – пройти повз неї. Хоча зуміти прийняти дар вдається не кожному. Зінаїда Павлівна і Григорій Давидович передавали сину мудрість віків, яка й дала силу стати достойним учнем видатного науковця. Сергій Андроникович Волотковський подарував свої знання гідній людині. Мені здається, він передчував те, що Геннадій Півняк ні за яких обставин не зрадить Альма-матер…
Саме тому сьогодні у Національному гірничому університеті послідовник професора Волотковського став також істинним Вчителем, який веде за собою вуз протягом чверті століття. Кожне його слово вагоме, адже він ніколи не марнословить. З ним радяться і слухають його порад. Геннадій Григорович не забуває тих, хто рідний серцю, шанує пам’ять про своїх попередників.
Можливо, у книзі багато захоплень і вражень, але незабутні зустрічі з людьми, які говорили щирі слова, дозволили мені після хвилин, годин, довгих днів роздумів писати з таким натхненням.

читати