
Електронна бібліотека/Публіцистика
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Згадується розповідь директора Міжгалузевого інституту безперервної освіти НГУ Георгія Віталійовича Кузнєцова про події тих далеких часів, а для мого співрозмовника – незабутніх:
«Коли я був секретарем приймальної комісії, а Геннадій Григорович – головою предметної комісії з математики, уперше побачив його у ділі. Ви тільки уявіть, хтось не задоволений оцінкою, хтось вимагає перескласти іспит… Складних ситуацій виникало безліч. Але жодного разу не бачив його роздратованим. Усі питання розв’язує виважено. Відзначаю порядність, професійність, патріотизм, бажання допомогти, надзвичайну вимогливість до себе і своїх колег».
Біля Геннадія Півняка немає місця тим, хто нічим не цікавиться, хто ледарює, замінює життя бездумним існуванням. Поряд із ним завжди люди, які прагнуть діяти, розвиватися, творити...
У цьому Домі кожен день відбувається якась подія. Приємно дивує те, що у технічному вузі проходять і концерти, і презентації фільмів, і зустрічі з акторами та письменниками… А те, як Вчитель спілкується зі своїм колективом – просто захоплює.
Іноді високопосадовці нічогісінько не знають про людей, з якими працюють: яка в них сім’я, де мешкають, чи люблять свою роботу? Їх давно вже не бентежить доля ближнього – тільки автоматичне виконання справ. Але це не залізні роботи, а живі люди, у яких можуть виникати проблеми, і які потребують підтримки. Холодне ставлення до них ні до чого доброго, окрім образ і лицемірства не призведе. Чи буде злагодженим колектив, у якому посіяне зерно недовіри?
У керівника НГУ до кожного з колег особливе ставлення. Незважаючи на свою зайнятість, він намагається вислухати всіх, а якщо необхідно, допомогти. «Та людина, яка прийшла в університет – вже не випадкова. Потрібно їй дати можливість втілити свої ідеї, а не механічно виконувати зобов’язання. У Домі повинна бути гармонія і суперечки тут зайві!», – говорить він. Тому, перш ніж приступити до обговорювання справ, запитує: як настрій, як почуваються рідні, чи все гаразд вдома? Якщо хтось з керівників вважає необов’язковим дізнаватися про особисте життя свої підлеглих, то може ніколи не зрозуміти душу колективу. Турбується про інших тільки щира людина, яка не впускає у своє серце черствість.
Національний гірничий університет має свою величну історію. Це найстаровинніший вуз Дніпропетровська. Він дав життя двадцяти вищим навчальним закладам за часів Радянського Союзу та дев’яти установам Національної академії наук України. Геннадій Півняк разом зі своїм колективом зберігає його вікові традиції, створюючи і нові. З цього закладу почала розвиватися освіта регіону, що зобов’язує гірничий університет й надалі нести у собі добро, ставати прикладом роботи для інших вищих навчальних закладів. Сьогодні НГУ – не лише один з провідних технічних вузів України. Це втілення гармонії й сонячного тепла.
Щороку 12 жовтня в університеті проводиться Міжнародний форум гірників – ще одна велична традиція, яку втілив у життя ректор і яка по-справжньому є знаменною подією в Україні. Її історія сягає у 12 жовтня 1899 року. Саме тоді у місті Катеринославі було засноване Вище гірниче училище.
Яким же повинен стати форум, щоб його учасники щороку приїздили і хотіли повертатися в цей Дім знову і знову? Щоб іноземні гості з приємними відчуттями і незабутніми враженнями залишали Дніпропетровськ? А так відбувається з року в рік – університет зачаровує усіх.
Щоб зрозуміти, як вдається Геннадію Півняку організувати не тільки плідну роботу науковців на навчально-практичних конференціях чергового форуму гірників, а й справжнє свято, я побувала на ректораті, присвяченому підготовці до цього заходу.
У невеликій затишній кімнаті за овальним столом чекали всі проректори та завідувачі кафедр. Коли зайшов ректор, усвідомила, що він є справжнім Вчителем, таким, яким був і Сергій Андроникович Волотковський. На зустрічі з колективом він випромінює оптимізм, даруючи гарний настрій іншим. Поряд з ним усі негаразди забуваються. Керівник уважно вислухав думку кожного з приводу організації форуму. Ідеї висловлювалися різні. Проте він зумів швидко їх систематизувати. У цій людині поєднуються гама талантів – від актора до ректора. Окрім того помітила, що він уміє розкривати здібності інших. Можливо сила його таланту керувати полягає в тому, що ні за яких обставин не перестає боліти серцем за Дім.
Почесними гостями Міжнародного форуму гірників стають Міністр вугільної промисловості, провідні науковці, випускники вузу… Працюють народний музей історії НГУ, виставка коштовного каміння, відбувається презентація книг та підручників, виданих у вузі. Родзинка свята – театралізоване посвячення студентів-старшокурсників у гірники, де актори Дніпропетровського академічного театру російської драми ім. М. Горького в образах Григорія Потьомкіна, Михайла Ломоносова та Олександра Поля повертають нас у ХІХ століття, коли університет тільки розпочинав свою роботу і якому у 2009 році виповнюється 110 років. А це вже більш ніж вікова
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus