Електронна бібліотека/Публіцистика
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Згадується розповідь директора Міжгалузевого інституту безперервної освіти НГУ Георгія Віталійовича Кузнєцова про події тих далеких часів, а для мого співрозмовника – незабутніх:
«Коли я був секретарем приймальної комісії, а Геннадій Григорович – головою предметної комісії з математики, уперше побачив його у ділі. Ви тільки уявіть, хтось не задоволений оцінкою, хтось вимагає перескласти іспит… Складних ситуацій виникало безліч. Але жодного разу не бачив його роздратованим. Усі питання розв’язує виважено. Відзначаю порядність, професійність, патріотизм, бажання допомогти, надзвичайну вимогливість до себе і своїх колег».
Біля Геннадія Півняка немає місця тим, хто нічим не цікавиться, хто ледарює, замінює життя бездумним існуванням. Поряд із ним завжди люди, які прагнуть діяти, розвиватися, творити...
У цьому Домі кожен день відбувається якась подія. Приємно дивує те, що у технічному вузі проходять і концерти, і презентації фільмів, і зустрічі з акторами та письменниками… А те, як Вчитель спілкується зі своїм колективом – просто захоплює.
Іноді високопосадовці нічогісінько не знають про людей, з якими працюють: яка в них сім’я, де мешкають, чи люблять свою роботу? Їх давно вже не бентежить доля ближнього – тільки автоматичне виконання справ. Але це не залізні роботи, а живі люди, у яких можуть виникати проблеми, і які потребують підтримки. Холодне ставлення до них ні до чого доброго, окрім образ і лицемірства не призведе. Чи буде злагодженим колектив, у якому посіяне зерно недовіри?
У керівника НГУ до кожного з колег особливе ставлення. Незважаючи на свою зайнятість, він намагається вислухати всіх, а якщо необхідно, допомогти. «Та людина, яка прийшла в університет – вже не випадкова. Потрібно їй дати можливість втілити свої ідеї, а не механічно виконувати зобов’язання. У Домі повинна бути гармонія і суперечки тут зайві!», – говорить він. Тому, перш ніж приступити до обговорювання справ, запитує: як настрій, як почуваються рідні, чи все гаразд вдома? Якщо хтось з керівників вважає необов’язковим дізнаватися про особисте життя свої підлеглих, то може ніколи не зрозуміти душу колективу. Турбується про інших тільки щира людина, яка не впускає у своє серце черствість.
Національний гірничий університет має свою величну історію. Це найстаровинніший вуз Дніпропетровська. Він дав життя двадцяти вищим навчальним закладам за часів Радянського Союзу та дев’яти установам Національної академії наук України. Геннадій Півняк разом зі своїм колективом зберігає його вікові традиції, створюючи і нові. З цього закладу почала розвиватися освіта регіону, що зобов’язує гірничий університет й надалі нести у собі добро, ставати прикладом роботи для інших вищих навчальних закладів. Сьогодні НГУ – не лише один з провідних технічних вузів України. Це втілення гармонії й сонячного тепла.
Щороку 12 жовтня в університеті проводиться Міжнародний форум гірників – ще одна велична традиція, яку втілив у життя ректор і яка по-справжньому є знаменною подією в Україні. Її історія сягає у 12 жовтня 1899 року. Саме тоді у місті Катеринославі було засноване Вище гірниче училище.
Яким же повинен стати форум, щоб його учасники щороку приїздили і хотіли повертатися в цей Дім знову і знову? Щоб іноземні гості з приємними відчуттями і незабутніми враженнями залишали Дніпропетровськ? А так відбувається з року в рік – університет зачаровує усіх.
Щоб зрозуміти, як вдається Геннадію Півняку організувати не тільки плідну роботу науковців на навчально-практичних конференціях чергового форуму гірників, а й справжнє свято, я побувала на ректораті, присвяченому підготовці до цього заходу.
У невеликій затишній кімнаті за овальним столом чекали всі проректори та завідувачі кафедр. Коли зайшов ректор, усвідомила, що він є справжнім Вчителем, таким, яким був і Сергій Андроникович Волотковський. На зустрічі з колективом він випромінює оптимізм, даруючи гарний настрій іншим. Поряд з ним усі негаразди забуваються. Керівник уважно вислухав думку кожного з приводу організації форуму. Ідеї висловлювалися різні. Проте він зумів швидко їх систематизувати. У цій людині поєднуються гама талантів – від актора до ректора. Окрім того помітила, що він уміє розкривати здібності інших. Можливо сила його таланту керувати полягає в тому, що ні за яких обставин не перестає боліти серцем за Дім.
Почесними гостями Міжнародного форуму гірників стають Міністр вугільної промисловості, провідні науковці, випускники вузу… Працюють народний музей історії НГУ, виставка коштовного каміння, відбувається презентація книг та підручників, виданих у вузі. Родзинка свята – театралізоване посвячення студентів-старшокурсників у гірники, де актори Дніпропетровського академічного театру російської драми ім. М. Горького в образах Григорія Потьомкіна, Михайла Ломоносова та Олександра Поля повертають нас у ХІХ століття, коли університет тільки розпочинав свою роботу і якому у 2009 році виповнюється 110 років. А це вже більш ніж вікова
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року