Електронна бібліотека/Публіцистика

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити

Ніякої зверхності. Складається враження, що кожного гостя університету ректор НГУ знає роками – дружнє спілкування, турбота про справи співрозмовника… неначе просто не бачилися декілька днів. Люди приїздять до вузу різні і з різним настроєм, проте завжди від’їжджають у чудовому самопочутті і з щасливою посмішкою. Геннадій Півняк – чудовий психолог, розуміє кожного і нікого не залишає в біді, створюючи світ у Всесвіті, в якому почуваєш себе дорогою людиною.
Одного разу я увійшла до кабінету ректора НГУ в момент телефонної розмови: «Все буде добре, не хвилюйтеся. Особисто прослідкую, щоб з Вами гідно обходилися, тільки не впадайте у відчай. Пам’ятайте: поки працюєте в університеті, з Вами нічого поганого не станеться. Така вже тут атмосфера, що поробиш»! Поклав слухавку і розповів про тяжку хворобу колеги, яка потребує допомоги. Потім ми почали говорити про інше, але відчувала, що щось бентежить ректора. Мабуть, хвилюється за хвору. Через деякий час телефонує знову. «Усі, хто знаходиться в університеті – мої рідні, і я маю про них піклуватися», – пояснює мені. Згодом жінці стало краще, але переконана, що не тільки лікарі та пігулки врятували їй життя, а й добрі слова, батьківська турбота Геннадія Григоровича.
Недаремно про нього говорять як про людину, нероздільну з університетом, а про університет – як про живу істоту. Досягти такого ставлення було нелегко, і Вчитель ніколи не забуває тих, хто зустрічається на життєвому шляху.
Директора Інституту електродинаміки НАН України Анатолія Корнійовича Шидловського ректор називає своїм хрещеним батьком, його думка для нього завжди цінна. Така довіра виникла ще під час знайомства.
«Досить часто згадую першу зустріч, - говорить Анатолій Корнійович, - я виходив з Інституту електродинаміки, а він йшов назустріч. Знав про Півняка як молодого перспективного науковця, і він, в свою чергу, знав про мене, але раніше ніколи не спілкувалися. А тут перемовились кількома словами і одразу порозумілися. Я збагнув, що це саме та людина, з якою можна мати справу і повністю довіряти. Перше враження виявилось настільки правдивим, що з тієї миті завжди радимось один з одним, обговорюємо всі складні питання і, як правило, знаходимо відповіді.
Часто повторюю Геннадію Григоровичу: «Ти – абсолютна надійність»! Це найвища оцінка! Про людину можна багато сказати, звернувши увагу на її вміння тримати слово. Знаю напевне, що обіцяне ним - буде виконано. Окрім того, він надзвичайно доброзичливий. Здається, постійно думає, як зробити добро. А якщо комусь потрібна допомога – обов’язково її надасть.
Я рецензував деякі його наукові праці. Пам’ятаю період його роботи над дисертацією. Також пригадую призначення на посаду ректора і небажання молодого науковця займати її. Я в усьому намагався сприяти в діяльності цієї людини, розуміючи, як складно одночасно керувати вузом і займатися наукою. Гірничий завжди активно співпрацював з Інститутом електродинаміки. У цих стінах успішно пройшов захист докторської Геннадія Григоровича. Ще тоді я відчув, що він досягне великих успіхів для своєї альма-матер. Такі люди не вивчають науку – вони її творять.
Так склалося, що у нас спільна робота не тільки пов’язані з дослідженнями, а й навчальним процесом. Як професор кафедри електропостачання, а також почесний професор Національного гірничого університету систематично буваю у цьому закладі. Тож наші дороги переплітаються, а стосунки залишаються такими ж довірливими і братніми.
Останнім часом наукові здобутки гірничого університету позитивно впливають на економіку України. Розроблено декілька вагомих проектів, створено стратегію розвитку паливно-енергетичного комплексу країни до 2030 року. Вугілля – головний енергоносій. А в НГУ велику увагу приділяють розвитку саме цієї галузі. Півняка всюди знають, навіть за кордоном. Висока оцінка гірничого у світі говорить про прекрасні результати його роботи.
Торкаючись питання навчального процесу – навіть не знаю, який університет може похвалитися розробкою і виданням таких підручників для студентів, якими користуються не тільки в Україні, а й на всьому пострадянському просторі та за кордоном.
У вагомому доробку Геннадія Півняка чільне місце займають наукові та методичні праці. Серед них фундаментальний підручник "Перехідні процеси в системах електропостачання". Копітка, напружена, складна і довготривала праця принесла свої плоди. Визнанням наукової ваги цього підручника стало присудження його авторам високої нагороди – Державної премії України в галузі науки і техніки. Це друга Державна премія ректора НГУ.
Як творчий дослідник він відзначається великою науковою активністю, глибоким інтересом до всього, що відбувається у важливій галузі знань –електроенергетиці. Він добре обізнаний з усіма здобутками, швидко реагує на нові публікації як у вітчизняних, так і у зарубіжних виданнях».
Анатолій Корнійович дорога для серця університету людина. Геннадій Півняк пам’ятає його підтримку на початку



Партнери