Завантажити

фундаментальними науковими школами, але якщо одним реченням охарактеризувати його діяльність, зазначу – Національний гірничий університет народився у XIX сторіччі, став провідним і визнаним вузом у XX, а у XXI він слугуватиме Україні – сильній, демократичній, європейській державі».
Гірничий університет за оцінкою ЮНЕСКО увійшов до п’ятірки провідних технічних університетів нашої країни. Це – високе міжнародне визнання діяльності викладачів, вчених, співробітників та студентів вузу.
Ще одна знакова подія: Міністерством освіти та науки України та Фондом цивільних досліджень і розвитку США у 2007 році запропоновано Програму «Співробітництво у науково-технічних дослідженнях та освіті» з метою сприяння науковим дослідженням у галузі природничих наук завдяки створенню на конкурсній основі науково-освітніх центрів (НОЦ).
Серед двадцяти чотирьох вищих навчальних закладів України, що представили свої проекти, переміг Національний гірничий університет. Діяльність його науково-освітнього центру сприятиме розвитку науки, освіти та інновації за проектом «Стійкість геотехнічної системи: явища, процеси, ризики». До його роботи залучається талановита молодь, визнані науковці, створюються сучасні науково-навчальні лабораторії. Це – перший пілотний проект такого типу в країні та надзвичайно високе досягнення гірничого університету.
Не можна забувати, що університет – частинка держави, і якщо вона не сповнена духовністю - починає руйнуватися. Окрім цього, вона має бути відкритою для міжнародних відносин, володіти потужним науковим потенціалом і, звичайно, мати справжніх професіоналів у своїй команді. Без цих складових вуз не цікавитиме студентів, а значить не цікавитиме світ.
Цей Дім шанують саме за мудрість, за якою створюється його система. На базі гірничого проводяться численні «круглі столи», конференції, наради… Десятки разів саме тут приймали високопосадових осіб. Душею, режисером і сценаристом усіх цих заходів звичайно є колектив НГУ на чолі зі своїм ректором Геннадієм Півняком. У Домі розуміють, що тільки прекрасний настрій дає можливість позитивно завершити обговорення будь-яких питань.

Розділ 5
Держава в державі

Що ви відчуваєте, дивлячись на справжній витвір мистецтва? Мабуть, спочатку насолоджуєтеся його красою і неперевершеністю. Намагаєтесь осягнути ідею, символічність, забуваючи про дріб’язковість сьогодення. Пробуджуються прекрасні почуття, раніше замуровані в серці. Виникає бажання дізнатись все про людину, яка зуміла створити таку гармонію у світі хаосу? Ви цікавитесь кожною деталлю, вас заворожує загадковість... Кого може залишити байдужим творчість Леонардо да Вінчі, Моне, Гогена, Ван Гога…? У кожного в житті наступає мить, коли відчуваючи Істину, прагнемо зрозуміти світ.
Саме таке відчуття виникло, коли я пізнавала душу гірничого університету. Цей Дім безцінний для нашої держави.
Якщо не вдаватися до філософії, а просто замислитись над історією нашої країни… Нестабільна ситуація в політиці, економіці, соціальній, гуманітарній, технічній сферах. Законодавча база не збалансована і має багато протиріч... З цього приводу постійно ведуться дискусії, а час плине, залишаючи бездіяльність бездіяльністю. Стає очевидним, що тільки освіта і наука здатні врегулювати ситуацію в Україні.
Як саме? По-перше, вища школа повинна готувати таких фахівців, які розуміють, що потрібно країні і професійно виконують свої обов’язки. По-друге, у вузах мають розробляти важливі інноваційні програми, упроваджувати наукові дослідження й налагоджувати міжнародні зв’язки.
Якщо університет виконує функції дослідницького – на його напрацювання спирається не тільки наша країна, а й інші держави Європи. Але багато вищих шкіл не можуть досягнути цього рівня з різних причин: від недостатнього фінансування до відсутності необхідного обладнання для проведення досліджень.
Завдяки науковцям, провідним педагогам та ректорату Національного гірничого університету вдалося, незважаючи на усі складності, здобути високий статус у науковій сфері і міжнародне визнання у світі.
Найперше, чим тут цікавляться – чого прагне студентство. Напевно, не тільки вивчення різних дисциплін, а й опанування додаткових знань, що відкривають життєву перспективу. Геннадій Півняк, бажаючи виправити непривабливість шкільної системи навчання, сприяв відкриттю на базі університету Українсько-Американського ліцею. Усі його випускники, за бажанням, стають студентами вузу, побачивши в ньому те, чого не вистачає у світі, побудованому лише на правилах і алгоритмах.
Окрім того, до університету вступає багато талановитої молоді, яку відбирають за конкурсом із провінційних, переважно з гірничодобувних містечок. Задовго до літніх вступних іспитів у різних куточках України проводяться тестування для школярів, а за їх результатами вже запрошують до вузу. Ці олімпіади дають шанс здібним старшокласникам із сільських околиць та маленьких шахтарських містечок, які часто не мають фінансової можливості приїхати до

читати