Інфотека - письменники

Рубчак Богдан

поет, літературознавець, есеїст

Автор збірок поезій, співредактор і співупорядник книжок, представник модернізму в українській поезії 1960-их років, член Нью-Йоркської групи.

Народився 6 березня 1935 року. Початкову освіту здобув у Калуші, у 1943 році з батьками виїхав до Німеччини, де помер батько. Богдан залишився в таборі переміщених осіб в Діллінгені, там продовжував свою освіту до 1948 року, а відтак виїхав з матір´ю до Америки, у Нью-Джерсі.

У 1948—1952 роках Богдан Рубчак проживає в Нью-Йорку, опісля переїздить до Чикаго, де успішно закінчує середню школу — і продовжує свої студії в університетах Нейві-Пір таРузвельта. Вивчає мови та порівняльну історію світової літератури.

У 21 рік, вийшла перша поетична збірка «Камінний сад», присвячена матері, яка весь час працювала, забезпечуючи йому освіту. Сам поет, не покидаючи школи, також перейшов на підробітки. У 1958 році Рубчака призвали до американського війська — і він два роки служив у Кореї. Повернувшись з війська у 1960 році, готує другу збірку поезій — «Промениста зрада».

Поновлює свої студії спершу в університеті Рузвельта, далі — в Чиказькому університеті, коли й виходить третя його збірка поезій — «Дівчина без країни» (1963).

У 1964 році Манітобський університет запрошує Рубчака на викладача славістики. Опісля він переїздить до Нью-Йорка, працює в престижному видавництві «Гарпер-енд-Ров», згодом стає директором української редакції Радіо «Свобода» в Нью-Йорку. У 1967 році виходить його четверта збірка поезій «Особиста Кліо», присвячена дружині Мар´яні. Через кілька років стає викладачем славістики в університеті Ратгерс, починає працювати над докторатом з порівняльної літератури: дисертацію «Теорія метафори» завершив і захистив у 1977 році.

А в 1974 році стає професором славістики й україністики в Іллінойському університеті.

Довгі роки співробітничав із літературним журналом «Сучасність».

Перекладає з англійської, німецької, французької.

Збірки поезій:

«Камінний сад» (Нью-Йорк-Чикаго, 1956; Мюнхен-Нью-Йорк, 1983 — перевидання у книзі «Крило Ікарове — нові й вибрані поезії»; Київ: «Дніпро», 1991 — перевидання у книзі «Крило Ікарове»).«Промениста зрада» (Нью-Йорк-Чикаго, 1960; Мюнхен-Нью-Йорк, 1983 — перевидання у книзі «Крило Ікарове — нові й вибрані поезії»; Київ: «Дніпро», 1991 — перевидання у книзі «Крило Ікарове»).«Дівчина без країни» (Нью-Йорк-Чикаго, 1963; Мюнхен-Нью-Йорк, 1983 — перевидання у книзі «Крило Ікарове — нові й вибрані поезії»; Київ: «Дніпро», 1991 — перевидання у книзі «Крило Ікарове»).«Особиста Кліо» (Нью-Йорк: В-во Нью-Йоркської Групи, 1967; Мюнхен-Нью-Йорк, 1983 — перевидання у книзі «Крило Ікарове — нові й вибрані поезії»; Видавництво «Дніпро», Київ, 1991 — перевидання у книзі «Крило Ікарове»).«Марену топити» (Мюнхен-Нью-Йорк, 1983 — перше видання у книзі «Крило Ікарове — нові й вибрані поезії»; Видавництво «Дніпро», Київ, 1991 — перевидання у книзі «Крило Ікарове»).«Крило Ікарове — нові й вибрані поезії» (Мюнхен-Нью-Йорк, 1983 — діяспорна підсумкова збірка, до якої ввійшли всі раніші видання поетичних книжок).«Крило Ікарове» (Київ: «Дніпро», 1991 — київська підсумкова книга, до якої увійшли всі раніше видані збірки разом із додатковим циклем під назвою «З нових віршів»).

Окрім збірок поезій написав понад 100 статей та есе, разом з Богданом Бойчуком упорядкував антологію сучасної української поезії на заході, яка вийшла у 1969 році в двох томах під назвою «Координати». Перед цим, у 1967 році, редагував разом із Святославом Гординським «Зібрані твори» Богдана-Ігоря Антонича, упорядкував разом із Б. Бойчуком антологію поезії «Координати» (І — II, 1969).

У 2012 побачила світ збірка «Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу: Есеї» (Упоряд. Василь Ґабор. – Львів: ЛА «Піраміда», 2012)



Партнери