Re: цензії
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
- 27.01.2025|Марія Назар, м.ТернопільКлючик до трансформації сердець
- 26.01.2025|Ігор ПавлюкМоя калинова сопілка...
- 23.01.2025|Ігор ЧорнийЖертва не винна
- 20.01.2025|Олександра СалійПароль: Маньо
- 16.01.2025|Ігор ЧорнийБориславу не до сміху
- 09.01.2025|Богдан СмолякПодвижництво, задокументоване серцем
- 07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськВолодимир Полєк – жива енциклопедія
- 03.01.2025|Віктор ВербичОбітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
Події
Богдан Буткевич: Якщо артист з Москви – це круто, якщо свій – то не потрібний
Українські музиканти – про фестиваль "Бандерштат" і конкурентність укранської музики
Фестиваль "Бандерштат" – сучасна культура в Україні.
Усі гості програми "Сьогодні про головне" – народжені 1984 року. Це нова генерація. Уже сьомий рік поспіль ці молоді люди творять культурну революцію в Україні – на теренах Волині збирають усіх охочих і небайдужих до музики на фестиваль “Бандерштат”. Цього року 3-4 серпня фестиваль пройде на території іподрому в центральному парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки в місті Луцьку. Проте цьогоріч фестиваль змінює свій лейтмотив – український рух переростає в український опір.
Гості програми: Ігор Гузь – голова оргкомітету фестивалю "Бандерштат", депутат Волинської обласної ради; Женя Галич – вокаліст гурту О.Torvald; Богдан Буткевич – вокаліст гурту "Sweetlo"; Віталій Калініченко – лідер гурту "Веремій".
Ігор ГУЗЬ: Ми допускаємо до участі тільки ті гурти, які виступають українською
– Як голова оргкомітету фестивалю зазначу, що він буде присвячений, як і сім років тому, Степанові Бандері, провіднику Організації українських націоналістів. Ми вважаємо, що саме музичний фестиваль для молоді є одним із адекватних способів пропаганди патріотизму, патріотичного виховання молоді. Щодо українського духу, українського опору, то ми живемо в одній країні, тому всі розуміємо, що відбувається.
Сьогодні, на жаль, знищується культура, історія, мова. Опозиційні політики перебувають за ґратами й таке інше. Через фестиваль ми закликаємо людей замислитися, чи не варто самоорганізовуватися і чинити опір. Ми не говоримо про політичний опір, громадський чи культурний. Кожен обирає сам. Можливо, це трохи зухвало, проте ми не говоримо, що вимагатимемо відставки президента чи ще щось, адже це не політичний захід, а фестиваль для молоді. Однак якщо міністр освіти знищує сьогодні освіту, підвалини розвитку української мови, то треба якось опиратися цьому, треба пожвавлювати громадську активність.
Щодо ідеології, то музична ідеологія нашого фестивалю така: ми допускаємо до участі тільки ті гурти, які виступають українською мовою. Крім того, під час наших заходів заборонено вживати алкоголь, а, згідно з розпорядженням Луцького міського голови, на території поблизу фестивалю також не продають спиртні напої. Цього року ми запросили до участі в наших заходах Юрія Луценка, Олеся Донія, Миколу Княжицького. Будемо говорити про Волинську трагедію, відбудеться історична реконструкція бою відділів Української Повстанської Армії з Вермахтом, буде літературна сцена, Служба Божа в неділю. Тобто, крім музики, в нас ще є громадська частина.
Женя ГАЛИЧ: На жаль, музична складова в Україні не має ідеології
– Порівняно з минулим роком, коли під Євро-2012 виділяли дуже багато грошей і відбувалося набагато більше фестивалів, аніж зараз, “Бандерштат” є одним із небагатьох фестів, який виживає. Є низка українських фестивалів, на які завжди приємно їздити, наприклад, “Захід” у Львові. Він проходить уже декілька років поспіль.
...Те, що сьогодні в правлячої партії не існує ніякої ідеології, звісно, погано. Якщо немає ідеології в будь-якому розрізі – музичному, політичному, економічному – це погано позначається на суспільстві. Вважаю, що людина, яка є свідомою, має в собі якийсь стержень, незважаючи на те, в який бік дивиться. Наприклад, у музичній складовій, на жаль, у нашій країні взагалі немає ідеології. Тобто все, що продається, на чому можна швидко заробити гроші, – популярне. Люди, які приходять на “Бандерштат”, слухають ту музику, яка звучить там, тобто це ті, хто, наприклад, приходить на концерти O.Torvald, – вони свідомі того, чого прийшли і що хочуть почути.
Богдан БУТКЕВИЧ: Поки виконавець не засвітиться в Москві, про нього тут ніхто не знає
– Не можна сказати, що в Україні немає ідеології, вона є – це ідеологія особистого збагачення і більше нічого. Зрозуміло, що вона поширюється абсолютно на всі сфери життя, зокрема на музику. Проблема полягає ось у чому – музикою не повинна керувати держава. Власне це було великою проблемою в Радянському Союзі, коли високі чини з комсомолу брали плей-лист і фільтрували композиції, які можна було програвати на дискотеках. Ніхто не повинен цього контролювати. Якщо люди хочуть слухати Поплавського, отже, їм це подобається, то нехай собі слухають.
На жаль, наша держава і чиновники не розуміють, що шоу-бізнес це дуже могутній економічний рушій, який чудово може піднімати економіку. А в разі використання іноземної музики держава платить тій країні, чию музику використовує. Натомість у нас не розвивається українська музика, а це й повинно стати ідеологією, тобто всім має бути вигідно.
Ситуація нині така: в нас чимало людей, які хочуть слухати українську музику, але не мають такої можливості, бо на телебаченні її не ставлять, бо невигідно, тому що під неї не дають рекламу. А враховуючи, що більшість медіа в нас належить російському бізнесу, то зрозуміло, що їм вигідно вкладати у свій шоу-бізнес, а не в український.
Сьогодні в нас дуже глобалізований світ, є американський шоу-бізнес, англійський… Єдине, чим українська музична індустрія могла б реально конкурувати, – не якістю музичного обладнання, не супермузичними рішеннями, а саме українською мовою. Це єдине, що нас відрізняє від них, і ніхто краще за нас цього не зробить. Щодо інтеграції нашої музики, зверніть увагу на популярність гурту “ДахаБраха”, який просто розриває Європу. Тобто цікаві ті колективи, які співають українською. Звичайно, в нас є класна генерація англомовних команд, але це люди, які роблять таку саму англійську музику і нічим не відрізняються від того, що слухає Європа. Як це не прикро, але є ще одна маленька проблема – ментальна. В нас країна реально хуторянська, люди вважають, що якщо артист з Москви, то це круто, якщо з Європи – круто. Але якщо свій, український – то нафіг він потрібний. Поки виконавець не засвітиться в Москві, про нього тут ніхто не знає. Те саме було з “ОЕ”, “ВВ” та іншими
Віталій КАЛІНІЧЕНКО: Маємо щастя, що народилися поза завісою
– Склалася вже певна традиція – люди, які йдуть конкретно на “Бандерштат”, знають, що є “Захід”, “Підкамінь”… Проте “Бандерштат” – фестиваль із конкретною ідеологією, тому всі знають, які конкретно гурти слухатимуть, до прикладу, козацький рок. Це такі гурти, як “Тінь сонця”, “Веремій”, “Кому вниз”. Вони пропагують патріотичну музику в козацькому стилі.
Ми маємо таке щастя, що народилися трохи пізніше, коли вже впала залізна завіса. І хоча Українській Державі і розвитку української музики як такої всього 20 років, але у світі музика існувала давно, понад 70 років. Нині маємо таку кашу, адже все в Україну прийшло, є купа домішок, стилів, тисячі гуртів, про які ніхто не знає. “Бандерштат” показує десяток-два молодих артистів кожного року, що є дуже позитивним моментом.
Коментарі
Останні події
- 30.01.2025|22:46Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
- 22.01.2025|09:24«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
- 20.01.2025|10:41Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
- 17.01.2025|11:04Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 15.01.2025|10:48FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
- 12.01.2025|20:21Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
- 12.01.2025|08:23«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 11.01.2025|21:35«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові