Re: цензії

На відзнаку 210-річчя від народження Миколи Васильовича Гоголя Іван Малкович (видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА") презентує два нових видання творів класика у перекладах Максима Рильського та інших авторів – «Ніч перед Різдвом» та збірку «Українські повісті» (цикли «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород»).

24 січня
15.00
Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

На відзнаку 210-річчя від народження Миколи Васильовича Гоголя Іван Малкович (видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА") презентує два нових видання творів класика у перекладах Максима Рильського та інших авторів – «Ніч перед Різдвом» та збірку «Українські повісті» (цикли «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород»).
В презентації візьме участь Максим Рильський-онук, голова благодійного фонду «Троянди й виноград»

Іван Малкович:
«У це щоразу важко віриться, але знамениті «Вечори на хуторі біля Диканьки» побачили світ, коли їхньому авторові було всього 22 роки (Гоголь почав їх писати у 20-річному віці).
…Років з надцять тому, натрапивши на переклад гоголівської «Ночі проти Різдва», здійснений Максимом Рильським, я загорівся українським виданням Гоголя. Лічені рази мені щастило натрапляти на таку повнокровну українську мову, як та, яку явив Рильський у своєму справді конгеніальному перекладі, що сприймається як серцевинний твір української літератури. Власне, це мовби репереклад, переклад з перекладу, так, начебто ранні свої твори Гоголь чув і «уловлював» спершу українською, а вже тоді перекладав їх на папір по-російськи, перекладав з питомої мови своєї душі, з тяжкою мукою руйнуючи і знекровлюючи природні українські мовні звороти, і тим самим збагачуючи російську мову сотнями українізмів, без яких його ранні твори утратили б якусь вищу правду.
І навіть у такому скаліченому, як на український слух, «самоперекладі» ці твори сколихнули Росію нечуваною поетичністю і бароковим українським чаром…
… Насамкінець – суто особисте. Не знаю як вас, а мене завжди діймали оті безконечні, перехняблені на московський кшталт, гоголівські «чєрєвічькі» та інші скалічені українські слова й звороти. І лише тоді, коли я прочитав «Ніч проти Різдва» в перекладі Рильського, Гоголь завібрував, заклекотів і засвітився мені всією своєю феєричною геніальністю. Все згармонізувалося. Мабуть, саме тому я так природно сприймаю цю українську версію «Вечорів…» та «Миргорода». Неначе Гоголь повернувся додому і розповідає свої знамениті історії для найближчого кола, де нікому нічого не треба пояснювати і виправдовуватись».