Наталка та модераторка зустрічі – журналістка, перекладачка Ірина Славінська - говоритимуть про реальне та вигадане у книзі, про таємниці біографії її героя: австрійського політика, поета, командуюючого Українських Січових Стрільців, архікнязя Вільгельма Габсбурга, якому заздрив сам Скоропадський. Початок о 18:30. Вхід – вільний.

Кияни дізнаються про книгу, над якою Наталка Сняданко працювала три роки. «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма» розповідають про дуже оригінальну особистість   – Вільгельма Габсбурга  –  талановитого нащадка елітної австрійської династії початку ХХст., котрий вивчив українську мову, очолив загін Січових Стрільців й став героєм українського визвольного руху під псевдонімом Василь Вишиваний.

«Моє знайомство з Вільгельмом Габсбургом почалося з пропозиції австрійського режисера  перекласти опис майбутнього документального фільму про Вишиваного, - каже Наталка. -  Я перечитала монографію історика Тімоті Снайдера «Червоний князь» і здивувалась, чому досі ніхто в Україні не написав роман про Вільгельма? Це ж неймовірно цікавий персонаж! Вирішила сама це зробити. Монографією Снайдера (яка видалась мені дещо суб´єктивною, до того ж історика цікавила постать Вишиваного в геополітичному світлі) я не обмежилася, і дослідила збірку матеріалів «Український патріот із династії Габсбургів» Тетяни Осташко та Юрія Терещенка. Там зібрана маса унікальним матеріалів:  мемуари, автентична українська мова, якою розмовляв Вишиваний, вірші, листи. Усе це я використовувала у романі».

Реальне життя Вільгельма Габсбурга обірвалося у 1947 році в Лук´янівській в´язниці, тож подальша доля героя роману «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма» є вимислом авторки. Справді, а що якби Вишиваному вдалося визволитися з в´язниці, як склалася би його доля? За замислом письменниці він опиняється в радянському Львові, одружується, виховує сина й онуку, разом із дружиною намагається пристосуватися до нової суворої дійсності... Водночас роман Наталки Сняданко — історія кількох родин, країн, епох, воєн і міжвоєнь. Це — віддзеркалення австрійського в польському, польського — в австрійському, українського — в радянському і навпаки.