Серед запрошених учасників - Сергій Якутович (автор ілюстрацій), Микола Жулинський (автор передмови), Іван Драч, Юрій Щербак, Василь Шкляр, Рауль Чілачава, Дмитро Дроздовський та інші.

Ведучий - заступник голови НСПУ Володимир Шовкошитний.

  «Нічна розмова з Європою» - це суб´єктивно осмислена історія співбуття Європи й України та пошук аргументів для обґрунтування спів-присутності України на континенті - передусім у культурно-духовному вимірі. Це чуттєво-інтелектуальне  запрошення до таємниць сенсу-семантики наших слів і літер, до осмислення ідей видатних європейців, таких, як філософи-кияни М. Бердяєв та Л. Шестов, що допомогли Європі «народити Кафку, Сартра й Камю» і стали головними ідеологами екзистенціалізму.

Важливим для автора цієї поеми-кліпа є й те, щоб «між собою зналась рідня поетична», бо поети - Стус і Рільке, Плужник і Лорка та їхні побратими - совість своїх націй і людства,  найнадійніші провідники до спільної істини.      

«Нічна розмова..» - це ще й зізнання в любові та спроба «покаянно випити» з Єропою за майбутнє зближення й розуміння того, що «Baсk in the USSR» нам  дорівнює смерті  в дурмані» - хай те «Повернення до СРСР» залишиться лиш піснею «Бітлз», а не загрозливою перспективою.      

Так, «ми є й будемо на карті Європи, але чи будемо в її серці?» - логічно запитує у передмові до книги академік М. Жулинський. Зорову версію роздумів поета майстерно втілив відомий у Європі художник-графік Сергій Якутович, який ілюстрував і попередню збірку Станіслава «Кирилиця київських вулиць».

Ця книга-білінгва стає реальністю також завдяки зусиллям дивовижного англійця -- прекладача Стефана Комарницького, який народився й живе у Великобританії, але не з чуток знає українську історію й культуру (його бабуся й тітка пройшли радянський ГУЛАГ), тому й вивчив нашу мову, з якої активно перекладає, почавши з Павла Тичини та Антонича. Тепер він взявлся й за поезію сучасних авторів. До речі, пан Стефан (Стівен) відомий і тим, що послідовно виступає перед англійським парламентом та урядом з вимогою визнання нашого Голодомору геноцидом.

Варто додати, що написана минулого року «Нічна розмова з Європою» вже перекладена й французькою, російською та грузинською (Рауль Чілачава й Серго Цурцумія), але нині вперше виходить книгою, й одразу білінгвою.