Re: цензії
- 05.05.2026|Ігор ЧорнийСтороннім вхід заборонено
- 05.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЛудження ліри
- 03.05.2026|Віктор ВербичПопри простір безперервної війни та пітьму безчасся
- 29.04.2026|БуквоїдПісля смерті. Як у повісті «Повернення» Максим Бутченко поєднав Маріуполь, чужі тіла і впертий пошук родини
- 28.04.2026|Аркадій Гендлер, УжгородДля поціновувачів полікультурного минулого України
- 27.04.2026|Валентина Семеняк, письменницяСвітлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
- 23.04.2026|Ігор ЗіньчукПізнати глибше, щоб відновити цілісність
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Події
Хоботарки на книжковому ярмарку
Леся Кара-Коця презентувала на «МЕДВІНі» свою першу книжку - «Пригоди хоботарок. Порятунок Весняного Сонечка».
Леся Кара-Коця відома, перш за все, як художниця, а ця книга – її літературний дебют. Головні герої – хоботарки – спочатку з’явилися в картинах художниці, зовсім випадково. На картині-пейзажі чогось не вистачало, потрібно було оживити сюжет, і Леся намалювала свинок із хоботами. Ту картину вважала невдалою, тому повісила її на виставці у куточку, щоб не дуже заважала. Але дивакуваті тваринки так припали до душі відвідувачам, що Лесі довелося дати їм ім’я (хоботарки) та ще й зареєструвати на них авторські права. Тепер у них є «справжній паспорт».
Після великого успіху з хоботарськими картинами (їх Лесі Кара-Коця намалювала близько 100), виникла книга. 96 сторінок розповідають про те, як хоботарки рятували Весняне Сонечко, що зачепилося промінчиком за шпиль найвищої у світі антени стільникового зв’язку. Робили це, добре поївши: «На порожній шлунок світ не врятувати» - хоботарська мудрість. Вони вигадували різноманітні методи, розробляли стратегії порятунку світу і нарешті врятували, але найнесподіванішим способом.
У видавництві «Вища школа» визначили, що книга призначена для дітей 9-12 років. «Мої знайомі, прочитавши книгу, говорять, що вона насправді для дорослих. Хоча вона і написана у жанрі казки, в ній досить дорослий гумор. Я вважаю, що зараз діти набагато розумніші, ніж років 50 тому. Якось моя племінниця «посадила мене в калюжу», коли запитала, що більше – Плутон чи Місяць. Для неї, в її 8 років, це не було складним питанням. Тому діти гумор у моїй книзі розуміють і раді, що вона написана українською», - Леся Кара-Коця.
Жанр казки Леся Кара-Коця дещо змінила, тому що у неї немає того, що притаманне майже кожній казці – протистояння добра і зла. «Я зробила це навмисно, тому що у світі немає чіткого розподілу, що таке добро і зло, правильне і неправильне, хороше і погане. Немає хороших чи поганих людей: вони в різних ситуаціях проявляють себе з одного чи іншого боку, іноді роблять помилки і виправляють їх. Від того не можна сказати, що вони погані. До того ж, у моїй книзі немає одного головного героя, а є чоботарська громада, яка до всіх проблем береться гуртом», - розповідає авторка. Попри це, кожен герой хоботарського народу детально описаний і має власний характер та звички, як-от Федір Макітра:
«Цей кремезний хоботарисько, добре обізнаний на бойових науках, не пропускав жодної бійки в Дивовижному Лісі. Йому так і кортіло засупонити рукави й досхочу гамселити чи то настирливих комариків-москаликів, чи то тхора-бусурмена, що вдерся на чужий город. Нехтував витонченими манерами, але мав непоганий смак від природи. Одягався по-військовому і завжди носив при собі такі дрібнички, як багатофункціональний розкладний швейцарський ніж або кишенькові польові окуляри, аби почувати себе комфортно у будь-яких природних умовах. Він часто повторював: «Батько мій – степовий вітер, мати – хоботарська Січ, а дружина – то люлька-носогрійка. Україна – моя Батьківщина, і за неї я віддам своє життя!» Але давно минули ті часи на Вкраїні, коли славнії козаки мали захищати рідну неньку від навал ворогів. Сумував він за бойовими павичами-літунами, за «сухою пайкою», за польовими шароварами ,в яких вільно вміщалися два мішки картоплі…»
Оскільки Леся Кара-Коця – художниця, тому, зрозуміло, велика увага була приділена оздобленню книги. Розгорнувши її, на кожній сторінці можна побачити ілюстрацію, вензель, розетку або мальовану початкову літеру та колонцифри – різні для кожної глави. Якщо все зібрати докупи, то Лесі, за її словами, довелося працювати лише над оформленням півроку з 15-годинним робочим днем і одним вихідним на тиждень. Обкладинка – також її робота. Оскільки книгу довелося ілюструвати вперше, авторка проштудіювала багато літератури з цього приводу. Вона не брала за приклад сучасне книгодрукарство, в якому художники повсякчас занадто переймаються комп’ютерними технологіями. А орієнтувалася на рукописні стародавні книги, що їх писали монахи вручну, коли ще й гадки не мали про друкарську машинку. Наприклад, працюючи над обкладинкою, Леся використала старовинну технологію накладання золота. Справжнє сусальне золото, вона поклала на рельєфні вензелі, які від того стали блищати так як і прикраси із золота. Ця технологія потребує терпіння та вправності: щоб золото мало необхідний вигляд, потрібно накласти близько 10 шарів різних матеріалів.
Коментарі
Останні події
- 05.05.2026|10:21Чинник досконалості мови (Розгорнута анотація)
- 03.05.2026|06:51«Подвиги Геракла: Стратегія перемоги у міжнародних відносинах»: вийшла друком книжка українського дипломата Данила Лубківського
- 03.05.2026|06:49У перекладі польською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 30.04.2026|09:22Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
- 29.04.2026|10:20До Луцька завітає автор книжок-бестселерів Володимир Станчишин
- 28.04.2026|10:53«Вавилон. Точка перетину»: в Києві відкриється фотовиставка акторів та військових Антона Прасоленка і Ярослава Савченка
- 28.04.2026|10:461-3 травня у Львові відбудеться ювілейний Ukrainian Wine Festival
- 28.04.2026|10:43У Львові відбудеться благодійний вечір Артура Дроня
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
