Це її дебют в романістиці. Жанна завжди, скільки я її знаю, робила інтерв´ю з письменниками і писала дуже класні рецензії на книжки. А тут враз вирішила й сама спробувати щось написати. І це їй, безумовно, вдалося.

Минулого року, у червні, за якихось кілька днів після вручення премій «Коронації Слова» я трошки поговорила з Жанною про її роман «Нічниця». Це було одне з моїх перших інтерв´ю, записаних на диктофон, відколи я почала працювати на радіо. Я хотіла одразу ж опублікувати цю розмову в інтернеті. Але, оскільки роман був ще в рукописі, я пообіцяла Жанні, що це інтерв´ю з´явиться, коли книжка таки вийде друком. Отож, запис зберігся, а книжка вийшла.

Скільки ти писала цей роман?

Та довго писала. Просто в мене була ще робота, тож мусила встигати писати журналістські статті, а між тим - працювала над романом. У цілому витратила на «Нічницю» менше року. Почала, здається, у січні 2011-го, а закінчила влітку того ж року.

А звідки така тема? 

Це роман про Полісся, про Волинь, звідки я родом. Живучи в Києві, часто сумувала за домом, і от саме пишучи цей роман, поверталася до рідного села. Одягала навушники, слухала українську музику і писала... Щодо сюжету, то, звісно, хотілося б, аби він був не правдивим, хоча там дев´яносто відсотків правди. І, може, граминка моєї фантазії.

Дуже гарна мова роману. Намагалася волинську говірку відобразити? 

 Одна з моїх улюблених героїнь у романі - бабуся Рипиня, от вона й говорить по-сільському, по-волинському: я старалася це відобразити. А в цілому, працюючи над романом, дуже багато працювала зі словниками. Мені було так цікаво досліджувати нашу мову! Відкривала для себе її глибину, різноманітність, красу. Пізнавати рідну мову - це щось неймовірне!
 

Сама мова якась поетична, лірична... 

Бо поетична, лірична у мене душа.

І таким роман вийшов? 

Так, гадаю, саме таким роман і вийшов. Насправді, коли вже читала його «на холодне око», то вносила дуже багато правок, тому що там було стільки любові, поезії, й пісні, що мусила все-таки якось до прози те все наблизити.

Івасик-Телесик і Йванна-Несміяна - це з казки взяла? 

Мені захотілося назвати своїх героїв казковими іменами, бо молодість у них була прекрасна, казкова. І взагалі кожна молода людина вірить у казку. А ще я дуже люблю ім´я Івасик.:) 

Оксамитка Блажевська і Жанна Куява

Жанні було дуже незвично відповідати на мої запитання. Адже вона звикла сама їх ставити, працюючи журналістом. Але що ж, треба звикати тепер і до нового амплуа - письменницького. Дуже радію, що цей роман таки вийшов, і саме у луцькому, власне волинському, видавництві «Твердиня». Мабуть, видавці вловили і зрозуміли ту суть, яку Жанна вклала у цей твір. Сподіваюсь, що і читачі зможуть оцінити талант Жанни Куяви як письменниці, відчути її поетичну і ліричну душу.