Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Головна\Події\Культура

Події

07.11.2018|20:38|Іван Лучук

Хресний батько Золотоволоски

207 років з дня народження Карела Яромира Ербена

Чеський письменник і фольклорист Карел Яромир Ербен був багатогранною особистістю. Він був письменником, істориком, перекладачем, правником, архівістом, збирачем чеського фольклору, представником романтичного напряму в літературі. 

Народився Карел Яромир Ербен (по-чеськи: Karel Jaromír Erben) 7 листопада 1811 року в місті Мілетін (Східно-Чеська область, Австрійська імперія) в родині шевця. Його брат-близнюк Ян помер дуже рано, та й Карел був хворобливим, страждав від порушення мови. Початкову освіту здобув у мілетінській школі, де викладали його дядько й дід. Тут розвинулися всі його таланти, в тому числі й музичні, він отримав належну підготовку для подальших студій. Батьки хотіли, щоб він став учителем, але вади мовлення не сприяли такому вибору. Щоб мати змогу навчатися в гімназії в місті Градец-Кралове, мусив зам себе забезпечувати – заробляв грою на фортепіано. До гімназії вступив у 1825 році. Коли мав канікули, любив прогулюватися з товаришами, особливо на околицях рідного Мілетіна.

Після закінчення гімназії в місті Градец-Кралове, у 1831 році вступив на філософський факультет Празького університету, де студіював у 1833–1837 роках також право (пізніше він багато зробив для усталення чеської правничої термінології). Під час навчання повністю проявилися його наукові й письменницькі здібності. Тоді ж почав публікувати вірші в чеських часописах. Багато часу проводив зі своєю майбутньою дружиною Барбарою Мечіржовою, з якою одружився у 1842 році. У 1837 році був практикантом при карному суді празького маґістрату, у 1838 році – служив у казначействі. Пізніше був співробітником Королівської чеської академії наук, а з 1843 року – секретарем Чеського музею. У 1845 році був обраний членом мовної комісії Матиці чеської, почав працювати над усталенням чеської літературної мови. У квітні 1848 році Карел Яромир Ербен був посланий до Хорватії, щоб ознайомити її громадян із ситуацією в Чехії. Звідти присилав дописи про найважливіші події в житті південних слов’ян. Того ж року Карел Яромир Ербен став редактором видання «Празькі новини» («Pražské noviny»). Від 1851 року працював архіваріусом міста Праги, отримуючи належну фінансову винагороду. Після смерті своєї першої дружини в 1859 році оженився з Жофією Мастною. У 1864 році Карел Яромир Ербен став директором допоміжних канцелярій празького маґістрату. Помер Карел Яромир Ербен 21 листопада 1870 року в Празі (Чехія, Австро-Угорщина).

Карел Яромир Ербен відомий насамперед як збирач чеської народної поезії, фольклору загалом. Як і брати Ґрімм, вбачав в усній народній словесності відображення старих релігійних міфів, які з бігом часу були переосмислені й затемнені. Плодом цієї діяльності Ербена стали три томи «Народні пісні Чехії» («Písní národní v Čechách», 1842–1845), до яких увійшло 500 пісень; перероблене й розширене видання вийшло в п’яти томах під титулом «Простонародні чеські пісні та прислів’я» («Prostonárodní české písně a říkadla», 1864).

Основне своє завдання Карел Яромир Ербен вбачав у виданні фольклорних матеріалів, передусім чеських народних пісень. Порівнював їх варіанти, вибираючи з них текст, який найкраще відповідав первісному вигляду. На пісні дивився як на співані тексти, тож публікував і мелодії. Карел Яромир Ербен збирав і чеські народні казки. Найвідомішими стали казки «Злотоволоска» («Zlatovláska»), «Молодший брат» («Mladší bratr»), «Вечір» («Večer»), «Волоцюга» («Tulák»), «На кладовищі» («Na hřbitově»).

Карел Яромир Ербен зібрав і видав «Сто простонародних слов’янських казок і переказів в оригіналі» («Sto prostonárodních pohádek a pověstí slovanských v nářečích původních», 1865), до якої увійшло і кілька українських казок, узятих із «Записок о Южной Руси» (1857, т. 2) Пантелеймона Куліша та альманаху «Вінок русинам на обжинки» (1847, вип. 2) Івана Головацького. Карел Яромир Ербен зібрав і видав у власному перекладі «Вибрані народні легенди та перекази інших слов’янських народів» («Vybrané báje a pověsti národní jiných větví slovanských», 1869), куди увійшло 19 українських народних казок. У скороченому варіанті ця книжка вийшла під назвою «Слов’янська читанка» («Slovanská čítanka»).

Єдина поетична збірка Карела Яромира Ербена «Букет з народних переказів» («Kytice z pověstí národních», 1853) тісно пов’язана з усною народною творчістю. Друге розширене видання цієї збірки вийшло в 1861 році під титулом «Букет віршів К. Я. Ербена» («Kytice z básní K. J. Erbena»). Ядром цієї збірки є 12 віршів з розділу «Народні перекази» («Pověsti národní»), яким передує вірш «Букет» («Kytice»).

Карел Яромир Ербен не тільки збирав чеську народну творчість, але й писав на цю тему літературно-критичні праці. Він видав низку історичних праць, зокрема «Причинки до чеської історії, зібрані зі старих літописів руських» («Příspěvky k dějepisu českému, sebrané ze starých letopisů ruských»), «Зібрані писання Яна Гуса» («Sebrané spisy Jana Husa»).

За зібраними Карелом Яромиром Ербеном казками зняли чимало художніх фільмів, зокрема «Принц і Вечірня зоря» («Princ a Večernice», 1977, режисер В. Ворлічек), «Третій Принц» («Třetí Princ», 1982, режисер А. Москалик), «Букет» («Kytice», 2000, режисер Ф. А. Брабец).

Карел Яромир Ербен переклав і видав «Повість временних літ» («Несторів руський літопис», 1867), «Слово о полку Ігоревім» і «Задонщину» («Два співи давньоруські», 1869). Перекладав українські колядки, написав про них розвідку.

Карел Яромир Ербен підтримував творчі контакти з Іваном Срезневським, Осипом Бодянським, Яковом Головацьким.

Українською мовою окремі вірші Карела Яромира Ербена переклав Микола Терещенко ([Вірші] // Чеська поезія: Антологія. – Київ, 1964), казку «Золотоволоска» – А. Купрієнко (Київ, 1981).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»


Партнери