
Re: цензії
- 10.04.2021|Роман Ткаченко, КиївРозкоші і злидні Кремнієвої долини
- 06.04.2021|Василь КузанЩупальця поміж душами
- 04.04.2021|Валентина Семеняк, письменницяЧому Бог посилає на Землю поетів?
- 03.04.2021|Тетяна Дігай, ТернопільНовий роман Ніни Фіалко
- 03.04.2021|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськПовісті Олександра Гавроша – ключ до розуміння нашої історії та національних героїв
- 01.04.2021|Тетяна БелімоваФранцузький “Шоколад” британської письменниці
- 29.03.2021|Ігор Фарина, член НСПУШукання квітів в полині густющім
- 29.03.2021|Петро Шкраб’юк, доктор історичних наук, член НСЖУ, НСПУ210 подяк Богданові Дячишину
- 29.03.2021|Віктор ПалинськийСтворити казку
- 28.03.2021|Юрій ХмелевськийПоетична гостина у карпатського лицаря слова
Видавничі новинки
- Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму і його супротивниківКниги | Буквоїд
- У «Видавництві 21» вийде новий роман Ірини ЖураковськоїКниги | Буквоїд
- Алла Сєрова. “Теорія помсти”Книги | Буквоїд
- Браян Олдісс. “Теплиця”Книги | Буквоїд
- Вийшла книжка про життя Йоана ХрестителяКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Спас»Поезія | Буквоїд
- «Чорні вівці» видали книжку для дітей, з якою приходять сниДитяча книга | Буквоїд
- Пам´ять - основа нашого розумуКниги | Растр-7
- Віктор Крупка. “СОН ЦЕ”Поезія | Буквоїд
- Кацаров Трайче. «Не паркуйся перед гаражем!»Проза | Буквоїд
Події
Хресний батько Золотоволоски
207 років з дня народження Карела Яромира Ербена
Чеський письменник і фольклорист Карел Яромир Ербен був багатогранною особистістю. Він був письменником, істориком, перекладачем, правником, архівістом, збирачем чеського фольклору, представником романтичного напряму в літературі.
Народився Карел Яромир Ербен (по-чеськи: Karel Jaromír Erben) 7 листопада 1811 року в місті Мілетін (Східно-Чеська область, Австрійська імперія) в родині шевця. Його брат-близнюк Ян помер дуже рано, та й Карел був хворобливим, страждав від порушення мови. Початкову освіту здобув у мілетінській школі, де викладали його дядько й дід. Тут розвинулися всі його таланти, в тому числі й музичні, він отримав належну підготовку для подальших студій. Батьки хотіли, щоб він став учителем, але вади мовлення не сприяли такому вибору. Щоб мати змогу навчатися в гімназії в місті Градец-Кралове, мусив зам себе забезпечувати – заробляв грою на фортепіано. До гімназії вступив у 1825 році. Коли мав канікули, любив прогулюватися з товаришами, особливо на околицях рідного Мілетіна.
Після закінчення гімназії в місті Градец-Кралове, у 1831 році вступив на філософський факультет Празького університету, де студіював у 1833–1837 роках також право (пізніше він багато зробив для усталення чеської правничої термінології). Під час навчання повністю проявилися його наукові й письменницькі здібності. Тоді ж почав публікувати вірші в чеських часописах. Багато часу проводив зі своєю майбутньою дружиною Барбарою Мечіржовою, з якою одружився у 1842 році. У 1837 році був практикантом при карному суді празького маґістрату, у 1838 році – служив у казначействі. Пізніше був співробітником Королівської чеської академії наук, а з 1843 року – секретарем Чеського музею. У 1845 році був обраний членом мовної комісії Матиці чеської, почав працювати над усталенням чеської літературної мови. У квітні 1848 році Карел Яромир Ербен був посланий до Хорватії, щоб ознайомити її громадян із ситуацією в Чехії. Звідти присилав дописи про найважливіші події в житті південних слов’ян. Того ж року Карел Яромир Ербен став редактором видання «Празькі новини» («Pražské noviny»). Від 1851 року працював архіваріусом міста Праги, отримуючи належну фінансову винагороду. Після смерті своєї першої дружини в 1859 році оженився з Жофією Мастною. У 1864 році Карел Яромир Ербен став директором допоміжних канцелярій празького маґістрату. Помер Карел Яромир Ербен 21 листопада 1870 року в Празі (Чехія, Австро-Угорщина).
Карел Яромир Ербен відомий насамперед як збирач чеської народної поезії, фольклору загалом. Як і брати Ґрімм, вбачав в усній народній словесності відображення старих релігійних міфів, які з бігом часу були переосмислені й затемнені. Плодом цієї діяльності Ербена стали три томи «Народні пісні Чехії» («Písní národní v Čechách», 1842–1845), до яких увійшло 500 пісень; перероблене й розширене видання вийшло в п’яти томах під титулом «Простонародні чеські пісні та прислів’я» («Prostonárodní české písně a říkadla», 1864).
Основне своє завдання Карел Яромир Ербен вбачав у виданні фольклорних матеріалів, передусім чеських народних пісень. Порівнював їх варіанти, вибираючи з них текст, який найкраще відповідав первісному вигляду. На пісні дивився як на співані тексти, тож публікував і мелодії. Карел Яромир Ербен збирав і чеські народні казки. Найвідомішими стали казки «Злотоволоска» («Zlatovláska»), «Молодший брат» («Mladší bratr»), «Вечір» («Večer»), «Волоцюга» («Tulák»), «На кладовищі» («Na hřbitově»).
Карел Яромир Ербен зібрав і видав «Сто простонародних слов’янських казок і переказів в оригіналі» («Sto prostonárodních pohádek a pověstí slovanských v nářečích původních», 1865), до якої увійшло і кілька українських казок, узятих із «Записок о Южной Руси» (1857, т. 2) Пантелеймона Куліша та альманаху «Вінок русинам на обжинки» (1847, вип. 2) Івана Головацького. Карел Яромир Ербен зібрав і видав у власному перекладі «Вибрані народні легенди та перекази інших слов’янських народів» («Vybrané báje a pověsti národní jiných větví slovanských», 1869), куди увійшло 19 українських народних казок. У скороченому варіанті ця книжка вийшла під назвою «Слов’янська читанка» («Slovanská čítanka»).
Єдина поетична збірка Карела Яромира Ербена «Букет з народних переказів» («Kytice z pověstí národních», 1853) тісно пов’язана з усною народною творчістю. Друге розширене видання цієї збірки вийшло в 1861 році під титулом «Букет віршів К. Я. Ербена» («Kytice z básní K. J. Erbena»). Ядром цієї збірки є 12 віршів з розділу «Народні перекази» («Pověsti národní»), яким передує вірш «Букет» («Kytice»).
Карел Яромир Ербен не тільки збирав чеську народну творчість, але й писав на цю тему літературно-критичні праці. Він видав низку історичних праць, зокрема «Причинки до чеської історії, зібрані зі старих літописів руських» («Příspěvky k dějepisu českému, sebrané ze starých letopisů ruských»), «Зібрані писання Яна Гуса» («Sebrané spisy Jana Husa»).
За зібраними Карелом Яромиром Ербеном казками зняли чимало художніх фільмів, зокрема «Принц і Вечірня зоря» («Princ a Večernice», 1977, режисер В. Ворлічек), «Третій Принц» («Třetí Princ», 1982, режисер А. Москалик), «Букет» («Kytice», 2000, режисер Ф. А. Брабец).
Карел Яромир Ербен переклав і видав «Повість временних літ» («Несторів руський літопис», 1867), «Слово о полку Ігоревім» і «Задонщину» («Два співи давньоруські», 1869). Перекладав українські колядки, написав про них розвідку.
Карел Яромир Ербен підтримував творчі контакти з Іваном Срезневським, Осипом Бодянським, Яковом Головацьким.
Українською мовою окремі вірші Карела Яромира Ербена переклав Микола Терещенко ([Вірші] // Чеська поезія: Антологія. – Київ, 1964), казку «Золотоволоска» – А. Купрієнко (Київ, 1981).
Коментарі
Останні події
- 10.04.2021|08:32Проект Hutsul Planet випустив свій перший альбом – «Музика Гір»
- 09.04.2021|10:15«Будуть мої співаночки у трембіту класти…»: літературний портрет Марійки Підгірянки
- 08.04.2021|14:03Зорі нашої пам´яті
- 08.04.2021|08:39У «Видавництві 21» вийде дебютний роман Артема Поспєлова
- 07.04.2021|17:49Київська арт-студія “Ліхтарик” запрошує на творчі майстер-класи
- 07.04.2021|11:23У Вінниці стартував Всеукраїнський архітектурний конкурс «Коцюбинський вдома»
- 06.04.2021|21:58Побачив світ новий роман письменника Костянтина Коверзнєва “Льодяники в жерстяній банці
- 05.04.2021|23:02Кремінь про заяви Мендель щодо "української російської мови": "Не мають жодних перспектив"
- 05.04.2021|12:37Оголошено конкурс відеопоезії «До слова: Витіснене покоління»
- 04.04.2021|21:34«Смачна міжпланетна мандрівка» Ірини Рачковської
