
Re: цензії
- 10.04.2021|Роман Ткаченко, КиївРозкоші і злидні Кремнієвої долини
- 06.04.2021|Василь КузанЩупальця поміж душами
- 04.04.2021|Валентина Семеняк, письменницяЧому Бог посилає на Землю поетів?
- 03.04.2021|Тетяна Дігай, ТернопільНовий роман Ніни Фіалко
- 03.04.2021|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськПовісті Олександра Гавроша – ключ до розуміння нашої історії та національних героїв
- 01.04.2021|Тетяна БелімоваФранцузький “Шоколад” британської письменниці
- 29.03.2021|Ігор Фарина, член НСПУШукання квітів в полині густющім
- 29.03.2021|Петро Шкраб’юк, доктор історичних наук, член НСЖУ, НСПУ210 подяк Богданові Дячишину
- 29.03.2021|Віктор ПалинськийСтворити казку
- 28.03.2021|Юрій ХмелевськийПоетична гостина у карпатського лицаря слова
Видавничі новинки
- Ака Морчіладзе. Про старі серця й мечіКниги | Буквоїд
- Федеріко Ґарсіа Лорка. Вибрані поезіїПоезія | Буквоїд
- Розвідка та інші таємні служби Стародавнього Риму і його супротивниківКниги | Буквоїд
- У «Видавництві 21» вийде новий роман Ірини ЖураковськоїКниги | Буквоїд
- Алла Сєрова. “Теорія помсти”Книги | Буквоїд
- Браян Олдісс. “Теплиця”Книги | Буквоїд
- Вийшла книжка про життя Йоана ХрестителяКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Спас»Поезія | Буквоїд
- «Чорні вівці» видали книжку для дітей, з якою приходять сниДитяча книга | Буквоїд
- Пам´ять - основа нашого розумуКниги | Растр-7
Події
Єдине, окрім тесаного з каменю надгробка, що може пережити всі ілюзії, є важке слово рідної мови
108 років з дня народження Скендера Куленовича
Боснійський письменник Скендер Куленович (Skender Kulenović, Скендер Куленовић) народився 2 вересня 1910 року у місті Босанскі Петровац на північному заході Боснії (Боснія і Герцеґовина, Австро-Угорська імперія). У рідному місті закінчив середню школу. Після раптового зубожіння родини через аграрну реформу переїхав у рідне місто матері Травник, де заочно закінчив Єзуїтську гімназію. Вже в третьому класі гімназії видав свою першу книжку – збірку сонетів «Зів’ялі примули» («Ocvale primule», 1927). Потім навчався на юридичному факультеті Загребського університету, який так і не закінчив. Співпрацював із багатьма газетами та часописами, а в 1937 році разом із Хасаном Кікичем і Сафетом Крупичем заснував у Загребі мусульманський часопис «Дороговказ» («Putokaz»). У 1941 році вступив до першого партизанського загону в Боснійській Країні. Під час війни Скендер Куленович писав поеми, редагував газети «Боснійський ударник» («Bosanski udarnik»), «Голос» («Glas») і «Визволення» («Oslobođenje»). Зразу після війни став директором драматургічної частини Народного театру в Сараєві. Був редактором видань «Огляд» («Pregled»), «Літературна газета» («Književnenovine») і «Нова думка» («Novamisao»). Від 1 травня 1957 року до 31 травня 1970 року працював драматургом у Народному театрі в Мостарі. Потім аж до самої смерті працював на посаді головного редактора белградського видавництва «Просвета». За свої великі літературні заслуги 16 грудня 1965 року був обраний членом-кореспондентом Сербської академії наук і мистецтв, а 21 березня 1974 року – її дійсним членом. Був одружений із Вєрою Црвенчанин, мав із нею сина Вука. Помер Скендер Куленович 23 січня 1979 року у Белграді (Соціалістична Республіка Сербія, Соціалістична Федеративна Республіка Югославія).
Скендер Куленович писав вірші та поеми, п’єси, есеї, літературно-критичні статті, подорожні нотатки, шкіци, оповідання та романи.
Найвідомішим твором Скендера Куленовича є ліро-епічна поема «Стоянка – мати з Княжполя» («Stojanka majka Knežopoljka»), яка була написана у 1942 році, а видана в 1945 році. У ній Скендер Куленович описав жахливу масакру хорватськими усташами сербського мирного населення на Козарі, оспівав матерів, які благословляли своїх синів на захист життя. Перу Скендера Куленовича належать також сатирична поема «Розмова дервішів» («Zborderviša», 1949), поеми «Жайворонок» («Ševa», 1952) і «Листи Йови Станівука» («PismaJoveStanivuka», 1959). Скендер Куленович видав дві однойменні збірки «Сонети» («Soneti», 1968, 1975).
У 1947 році Скендер Куленович написав три комедії «Поділ» («Djelidba»), «Вечеря» («Večera»), «А що тепер?» («A štasad?»). У драмі «Світло на другому поверсі» («Svjetlonadrugomspratu», 1959) Скендер Куленович ставив морально-етичні та соціальні проблеми.
У творчому доробку є ще чимало творів, зокрема: збірка оповідань «Відкрита тераса» («Divanhana», 1972), збірка оповідань для дітей «Грімке ядро» («Gromovo đule», 1975), роман «Невидима ріка» («Ponornica», 1977).
Видатні якості мови художніх творів Скендера Куленовича були визнані багатьма літераторами. Наприклад, Радомир Константинович з неприхованим зачудуванням писав про його «виняткове мовне чуття», зазначаючи, що «його знання мови є знанням на межі буття й небуття, на якій, наче під загрозою зникнення, між речами, існуванням і словами зникає різниця, аж деколи здається: тут бути – означає говорити». А Данило Кіш дав таке визначення: «Скендер Куленович був гірником мови… залазив у найглибші шари нашої багатої мови… У своїх поетичних творах, як і в прозових, Скендер вибирав завжди найтвердіше слово, завжди з найглибших мовних шарів, завжди з найтемніших своїх лексичних зон, бо для нього найточнішим було те слово, яке найдовше мирно перебувало в руді переказів, яке було найменш розтраченим, яке найміцніше дзвеніло на його мовному ковадлі». У творах Скендера Куленовича відчувається важкий східний сенсуалізм, як і переконання, що єдине, окрім тесаного з каменю надгробка, що може пережити всі ілюзії, є важке слово рідної мови.
Поему Скендера Куленовича «Стоянка – мати з Княжполя» українською мовою переклав Захар Гончарук (Стоянка – мати з Княжполя // Всесвіт. – 1984. – № 1; Стоянка – мати з Княжполя // Ядран: Збірник. З мов народів Югославії. – Київ, 1986).
Коментарі
Останні події
- 12.04.2021|12:4514 квітня відбудеться онлайн-зустріч із фіналістками премії Drahomán Prize 2020 року
- 10.04.2021|08:32Проект Hutsul Planet випустив свій перший альбом – «Музика Гір»
- 09.04.2021|10:15«Будуть мої співаночки у трембіту класти…»: літературний портрет Марійки Підгірянки
- 08.04.2021|14:03Зорі нашої пам´яті
- 08.04.2021|08:39У «Видавництві 21» вийде дебютний роман Артема Поспєлова
- 07.04.2021|17:49Київська арт-студія “Ліхтарик” запрошує на творчі майстер-класи
- 07.04.2021|11:23У Вінниці стартував Всеукраїнський архітектурний конкурс «Коцюбинський вдома»
- 06.04.2021|21:58Побачив світ новий роман письменника Костянтина Коверзнєва “Льодяники в жерстяній банці
- 05.04.2021|23:02Кремінь про заяви Мендель щодо "української російської мови": "Не мають жодних перспектив"
- 05.04.2021|12:37Оголошено конкурс відеопоезії «До слова: Витіснене покоління»
