Re: цензії

15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Коли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник
«Ятаган» змушує замислитись…
14.11.2026|Пауліна Малохлєб
Польська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
12.11.2026|Тетяна Граб
Місце сили у Сан-Фурсиско
04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Повернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
02.11.2026|Буквоїд
У перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває
Головна\Події\Культура

Події

16.01.2018|08:43|Іван Лучук

Евентуальний автор визначення «батяр»



Янові Ляму виповнюється 180 років

Польський письменник і журналіст Ян Лям (по-польськи: Jan Lam) народився 16 січня 1838 року в Станиславові.

Ян Павел Фердинанд Лям походив із німецької кальвіністської родини (яка мала шотландське коріння). Його дід Зенон Конрад народився в місті Ганау біля Франкфурту-на-Майні в Гессені, потім став австрійським офіцером. Син Зенона – Конрад народився в Моравії, де у той час був розташований батьків полк, був цісарсько-королівським комісаром скарбниці, у 1831 році осів у Галичині й одружився з полькою Йоанною Зьолецькою, у них народився син Ян. Завдяки великому впливові матері письменника, він обрав для себе польську національність. Ян спочатку навчався у василіанській школі в Бучачі (Бучацькій гімназії), потім у 1856–1859 роках студіював на правничому факультеті Львівського університету. Після студій брав участь в Італійській військовій кампанії (на австрійському боці), де здобув неоціненний досвід виживання. Потім займався приватним вчителюванням у Галичині, був канцеляристом, редактором декількох видань. Ян Лям брав участь у польському повстанні 1863–1864 років, через що два роки провів в австрійському ув’язненні. До Львова повернувся в 1866 році й залишився там до кінця життя. Помер Ян Лям у Львові 3 серпня 1886 року.

Перш за все Ян Лям був автором сатиричних творів, в яких осуджував окремі вади тогочасного суспільства, австрійську бюрократію в Галичині.

Написав Ян Лям багато сатиричних оповідань, серед який найвідомішими є «Обід у Пана Джонса» («Obiadek u Pana Jones»), «Бал у графів» («Bal u hrabstwa»), «Якби не той заєць!» («Gdyby nie ten zając!»), «Екстаз у Клекотові» («Ekstaza w Klekotowie»), «Мандрівки пана Мацєя» («Wędrówki Pana Macieja»), «Польське щастя» («Polskie szczęście»).

У доробку Яна Ляма є низка сатиричних повістей: «Пан воєнний комісар» («Pan komisarz wojenny», 1863), «Великий світ Цаповиць» («Wielki świat Capowic», 1869), «Скляний чоловік» («Szklanny człowiek»), «Список в Бедфорд Роу» («Spisek w Bedford Row»), «Королевич в Галичині» («Koroniarz w Galicji», 1870), «Голови для позолочення» («Głowy do pozłoty», 1873), «Ідеалісти» («Idealiści», 1876), «Дивні кар’єри» («Dziwne kariery», 1881).

Велику популярність здобули «Львівські хроніки» («Kroniki lwowskie», 1868–1869) Яна Ляма, це цикл публіцистичних статей на актуальні соціальні теми.

У «Львівській газеті» («Gazeta Lwowska») у 1883–1886 роках Ян Лям публікував тижневі огляди «З краю та світу», висвітлюючи події культурного життя, писав про видатних діячів культури, зокрема про Івана Франка, Михайла Павлика.

У 1880-х роках Ян Лям виступав проти галицьких «москвофілів». У поемі «Завіхост» («Zawichost», 1862) обстоював ідею дружби українського та польського народів. Ян Лям ретельно вивчав історію України, викривав її фальсифікаторів. Позитивно змалював Богдана Хмельницького у статтях «З моєї галереї картин», «З днів тривоги», «30-літня львівська війна». У творах Яна Ляма багато українських слів і висловів, сцен із життя галичан.

Написав Ян Лям також «Марш Соколів» («Marsz Sokołów», 1861), гімн гімнастичного товариства «Сокіл» («Towarzystwo Gimnastyczne Sokół»), історичні розвідки «Старожитній Звенигород і “Ячмінне поле”» («Starożytny Dźwinogród i “Rożne Pole”»), «Студії сеймові» («Studia sejmowe», 1880). Важливим джерелом відомостей про його життя є «Автобіографія Яна Лама» («Autobiografia Jana Lama»).

Чимало творів Ян Лям опублікував під псевдонімами.

Існує припущення, що саме Ян Лям є автором визначення «батяр» («baciar», «baciarz»), яке стало невід’ємною частиною львівського лексикону.

 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

17.11.2026|09:06
Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
15.11.2026|06:56
Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
12.11.2026|20:47
Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
09.11.2026|15:19
У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
09.11.2026|06:48
«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
08.11.2026|22:31
У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
06.11.2026|15:56
«Писати і жити, жити і писати»
06.11.2026|15:51
10 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
06.11.2026|15:39
В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
06.11.2026|15:32
У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»


Партнери