Re: цензії
- 01.09.2026|Василь КузанВибір оптики
- 31.08.2026|Ігор ЗіньчукВідшукати втрачений сенс
- 29.08.2026|Наталія КулиничДуша митця на кривавому тлі доби
- 28.08.2026|Тетяна ГрабТри жінки: три долі
- 28.08.2026|Анна-Віталія ПалійПостелимо дорогу правді
- 28.08.2026|Тетяна Мороз, м Івано-Франківськ, письменниця, бібліотекарка, фотографиняВосени життя починається заново
- 22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторкаОдного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
- 21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДитячий світ недитячого поета
- 21.08.2026|Наталія МартинюкПравда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
- 19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Події
«Культура — це наш етнозберігаючий чинник», або дещо про український Відень
Бути митцем у чужій країні - це складне випробування, котре не кожній творчій особистості до снаги. Не здаються найзатятіші, для котрих життя без мистецтва - не життя.
Бо творці прекрасного, котрі живуть поза власним мовним середовищем, попри їхнє покликання — творити — мають ще одну функцію, про котру не варто забувати - навколо них формується культурний осередок, спраглий не тільки мистецва, а й просто рідної культури, слова.
Саме таку місію згуртування культурного осередку взяли на себе Петро Амбрик (Peter Ambryk) та Владислав Григор’єв (Vlad Hryhoriev), заснувавши у Відні Українську арт-домівку «ДЕРЕВО» та проект «Моя Еклектика», перший захід якого відбувся у жовтні 2015-го року. У квітні відбувся другий захід проекту, в якому взяли участь українські митці Австрії: фотографи Нестор Чорновус та Валентина Головань, художники Соломія Гусак та Роман Свистович, гурт Bearlogers (Peter Ambryk, Milan Conic, Anton Balynskiy), професійні танцюристи Костянтин та Надія Панченко. Любителі етноприкрас мали змогу придбати роботи рукодільниці Лесі Мелаверде.
З даного приводу ми вирішили поспілкуватися з Петром Амбриком - музикантом, ді-джеєм, викладачем класу гітари в Українській суботній школі у Відні, ідейним натхненником та засновником арт- проекту «Моя Еклектика» та арт-домівки «ДЕРЕВО».
-Петре, розкажидещо про арт-домівку «ДЕРЕВО». На сайті Товариства української молоді Австрії написано, що Українська арт-домівка «ДЕРЕВО» – це концепт, ідеєю якого є створення своєрідної платформи для українських митців, креативщиків і стартаперів, що мешкають в Австрії». Кому належить ідея її створення?
- Ідея створення Української арт-домівки «ДЕРЕВО» тривалий час виношувалась у головах двох людей. Я і Влад Григор’єв вирішили так би мовити об’єднати під одним дахом творчих українців Австрії. Наша мета - закласти фундамент і спільними зусиллями збудувати міцну та затишну арт-домівку. Музикант або дизайнер, танцівник або фотограф - тут почують та побачать кожного. Культура України - еклектична, з нашаруванням різних смаків і стилів, епох і народів. Тож місія нашої арт-домівки - поширювати сучасне українське мистецтво в усіх його проявах.

-Наскільки, як на тебе, є важливим, залишатися митцем у чужому мовному середовищі?
-Мабуть, що дуже важливо. Адже ми, українські митці, маємо шанс показати та заявити про себе в іншій країні. Зрозуміло, що не всі корінні мешканці володіють обширними знаннями щодо нашої культури, літератури, музики і т.д. Тому нашим завданням є — залишившись митцями, бути організаторами, аби донести до спраглих культури людей наші, українські таланти. Українці мають сміливо говорити про те, наскільки талановиті ми є, а також проявляти себе і тому, що культура, на мою думку, є нашим етнозберігаючим чинником.
- У рамках Української арт-домівки «ДЕРЕВО» був презентований проект «Моя Еклектика». Що це за проект і для чого він був створений?
-Еклектика - змішання та безмежне поєднання різноманітних, різнорідних і, на перший погляд, несумісних ідей та елементів для створення різнопланового та неординарного в системі єдиного цілого. Це стиль людей, які не бажають змішуватися з натовпом, це бажання передати ідею смаку, це порив душі, вічний пошук. Тому це весело, завжди ново і незвично. Проект був створений у вересні 2015. Наразі ми встигли зробити 2 івенти у рамках проекту – 16-ого жовтня та 2-ого квітня. Двічі проводили заходи у чудовій локації на березі Дунаю. У закладі є два зали – великий та малий, який ми трансформували у затишну арт-кімнату. Останній перетворився на виставку митців із цікавими інсталяціями фотографів, селфі-зоною, зоною „Scratch & Pin“, фото-кутком, стендами від українських дизайнерів. Натомість, у великому залі вечір розпочинався акустичним виступом і плавно перетікав у диско. Нічну програму доповнювали також виступи та конкурси від професійних танцівників, розіграші приємних «гутшайнів» (виграшні купони — прим. автора) від українських рестораторів, стартаперів, інформаційного порталу Storinka.at та організації TUMA (Товариство української молоді в Австрії — прим. автора). У проекті «Моя Еклектика» ми поєднуємо індивідуалістів, що люблять збирати і виставляти на показ унікальні речі, зроблені лише в єдиному екземплярі.
- Яка реакція українців Австрії на даний проект?
-Зацікавленість, радість та естетичне задоволення – саме такі емоції залишилися у більшості українців, які відвідали два наші заходи.
- Наскільки даний проект є відомим серед австрійців?
-Ми різними способами популяризуємо арт-проект «Моя Еклектика» серед австрійців і постійно намагаємось викликати до себе зацікавленість.
Коментарі
Останні події
- 28.08.2026|10:24Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
- 27.08.2026|12:43До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
- 27.08.2026|12:39«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка
- 26.08.2026|21:59«Літературна дегустація» до Дня Незалежності України
- 23.08.2026|14:30Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
- 19.08.2026|13:05Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
- 17.08.2026|13:18Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
- 16.08.2026|21:26Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
- 14.08.2026|11:19Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
- 14.08.2026|11:16Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік
