
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
«Культура — це наш етнозберігаючий чинник», або дещо про український Відень
Бути митцем у чужій країні - це складне випробування, котре не кожній творчій особистості до снаги. Не здаються найзатятіші, для котрих життя без мистецтва - не життя.
Бо творці прекрасного, котрі живуть поза власним мовним середовищем, попри їхнє покликання — творити — мають ще одну функцію, про котру не варто забувати - навколо них формується культурний осередок, спраглий не тільки мистецва, а й просто рідної культури, слова.
Саме таку місію згуртування культурного осередку взяли на себе Петро Амбрик (Peter Ambryk) та Владислав Григор’єв (Vlad Hryhoriev), заснувавши у Відні Українську арт-домівку «ДЕРЕВО» та проект «Моя Еклектика», перший захід якого відбувся у жовтні 2015-го року. У квітні відбувся другий захід проекту, в якому взяли участь українські митці Австрії: фотографи Нестор Чорновус та Валентина Головань, художники Соломія Гусак та Роман Свистович, гурт Bearlogers (Peter Ambryk, Milan Conic, Anton Balynskiy), професійні танцюристи Костянтин та Надія Панченко. Любителі етноприкрас мали змогу придбати роботи рукодільниці Лесі Мелаверде.
З даного приводу ми вирішили поспілкуватися з Петром Амбриком - музикантом, ді-джеєм, викладачем класу гітари в Українській суботній школі у Відні, ідейним натхненником та засновником арт- проекту «Моя Еклектика» та арт-домівки «ДЕРЕВО».
-Петре, розкажидещо про арт-домівку «ДЕРЕВО». На сайті Товариства української молоді Австрії написано, що Українська арт-домівка «ДЕРЕВО» – це концепт, ідеєю якого є створення своєрідної платформи для українських митців, креативщиків і стартаперів, що мешкають в Австрії». Кому належить ідея її створення?
- Ідея створення Української арт-домівки «ДЕРЕВО» тривалий час виношувалась у головах двох людей. Я і Влад Григор’єв вирішили так би мовити об’єднати під одним дахом творчих українців Австрії. Наша мета - закласти фундамент і спільними зусиллями збудувати міцну та затишну арт-домівку. Музикант або дизайнер, танцівник або фотограф - тут почують та побачать кожного. Культура України - еклектична, з нашаруванням різних смаків і стилів, епох і народів. Тож місія нашої арт-домівки - поширювати сучасне українське мистецтво в усіх його проявах.
-Наскільки, як на тебе, є важливим, залишатися митцем у чужому мовному середовищі?
-Мабуть, що дуже важливо. Адже ми, українські митці, маємо шанс показати та заявити про себе в іншій країні. Зрозуміло, що не всі корінні мешканці володіють обширними знаннями щодо нашої культури, літератури, музики і т.д. Тому нашим завданням є — залишившись митцями, бути організаторами, аби донести до спраглих культури людей наші, українські таланти. Українці мають сміливо говорити про те, наскільки талановиті ми є, а також проявляти себе і тому, що культура, на мою думку, є нашим етнозберігаючим чинником.
- У рамках Української арт-домівки «ДЕРЕВО» був презентований проект «Моя Еклектика». Що це за проект і для чого він був створений?
-Еклектика - змішання та безмежне поєднання різноманітних, різнорідних і, на перший погляд, несумісних ідей та елементів для створення різнопланового та неординарного в системі єдиного цілого. Це стиль людей, які не бажають змішуватися з натовпом, це бажання передати ідею смаку, це порив душі, вічний пошук. Тому це весело, завжди ново і незвично. Проект був створений у вересні 2015. Наразі ми встигли зробити 2 івенти у рамках проекту – 16-ого жовтня та 2-ого квітня. Двічі проводили заходи у чудовій локації на березі Дунаю. У закладі є два зали – великий та малий, який ми трансформували у затишну арт-кімнату. Останній перетворився на виставку митців із цікавими інсталяціями фотографів, селфі-зоною, зоною „Scratch & Pin“, фото-кутком, стендами від українських дизайнерів. Натомість, у великому залі вечір розпочинався акустичним виступом і плавно перетікав у диско. Нічну програму доповнювали також виступи та конкурси від професійних танцівників, розіграші приємних «гутшайнів» (виграшні купони — прим. автора) від українських рестораторів, стартаперів, інформаційного порталу Storinka.at та організації TUMA (Товариство української молоді в Австрії — прим. автора). У проекті «Моя Еклектика» ми поєднуємо індивідуалістів, що люблять збирати і виставляти на показ унікальні речі, зроблені лише в єдиному екземплярі.
- Яка реакція українців Австрії на даний проект?
-Зацікавленість, радість та естетичне задоволення – саме такі емоції залишилися у більшості українців, які відвідали два наші заходи.
- Наскільки даний проект є відомим серед австрійців?
-Ми різними способами популяризуємо арт-проект «Моя Еклектика» серед австрійців і постійно намагаємось викликати до себе зацікавленість.
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025