
Re: цензії
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
Видавничі новинки
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
Події
Віолетта Боригард: «Хорошу книгу іноді надзвичайно псують детальні картинки»
«Буквоїд» далі знайомить читачів з українськими художниками. Сьогодні героїня «Тамбуру» — художник-ілюстратор Віолетта Боригард.
Слово художниці:
«Займаюся дитячою ілюстрацією десь з 2011 року. До цього захоплено працювала в сфері рекламної фотографії і всілякого дизайну.
Я насправді шалено люблю паперові книги. Коли малюю — відчуваю. Намагаюся, щоб атмосфера домінувала над образом персонажа. Дуже хочу, щоб мої ілюстрації залишали достатній простір для фантазії читача. Пам´ятаю, в дитинстві одним з моїх найулюбленіших читань була серія «Хроніки Нарнії» Клайва Льюїса. Мені трапилося видання з дуже дивними картинками: по-перше, їх було мало, по-друге вони були якісь пастельно-акварельно розмиті, обличчя і жести персонажів нечіткі, умовні. Звичайно ж, тоді такі картинки мені не сподобалися. І моя фантазія пішла працювати над книгою сама. У голові створився такий чудовий, детально пророблений світ, який просто неможливо було б укласти в будь ілюстрації. Все ж, ті картинки з книжки були гарні — вони задали гарну основу — світлі, сяючі фарби чарівної країни.
Загалом, хорошу книгу іноді надзвичайно псують детальні картинки.
Ось і зараз, коли малюю, намагаюся думати більше про настрій і атмосферу. Щоб не мультики виходили — подивився — забув, а у кожного створювався «свій маленький світ». Хоча це, звичайно, не просто. Вже дуже багато образів та ідей сидить в голові, не випустити їх на папір часом просто неможливо.
Я вчилася у всіляких «художках» міста Запоріжжя — просто вмирала там від нудьги над малюванням натюрмортів. Від думки стати в майбутньому художником — зводило зуби. Поки не потрапила до справжнього вчителя — Сергія Олексійовича Рибницького. Ось тут і почалася, нарешті, навчання. Я зрозуміла, що малюнок — це не сонне змальовування глечиків олівцем. Малювати — це постійно аналізувати, тренувати очі і руки. А скільки щастя став приносити живопис! Взагалі, це звісно, великий дар — зустріти свого Вчителя. Більшість системних знань та навичок я отримала саме у цієї людини.
Потім вступила до академії поліграфії у Львові. Я вдячна місту та львів´янам — вони навчили мене багато чому в естетичному плані. Академія була радше фоном, місцем для зустрічей. Зате саме тут я зрозуміла, що мені близька книжкова ілюстрація.
Я завжди буду віддавати перевагу всьому справжньому. Обиратиму — паперові книги замість електронних, настільні ігри та зустрічі з друзями, а не комп´ютерні ігри, фарби і олійні олівці, а не фотошоп. Я не заперечую віртуальні штуки, їх легкість і захопливість, я всім цим користуюся і малюю на планшеті зараз частіше, ніж на папері. Але, перевага — це коли вибирає серце, а не розум, ось вони такі. І так хочеться бути справжньою!».
Дорога на море
Море. Хто з´їв бутерброд з ковбасою
Море. Ялта
Засновниця фестивалю
Співзасновнця фестивалю
Мої батончики
Кухар, що запізнився
Фудстиліст на базарі
Фудстиліст за роботою
Це мій старий фотопроект «Без ГМО». Одного разу, після восьмого березня, у мене залишилося безліч квітів - і я вирішила їх «законсервувати». Зйомка до цих пір мені подобається, напевно тому, що збереження краси, одна з моїх улюблених тем.
Про рубрику «Тамбур»
«Світ щодня змінюється, ми спостерігаємо це постійно. Але ми спостерігаємо тільки за тим, що можемо побачити. У той же час, невидимий нами простір, незнані нами герої, невідомі нам шляхи швидше за все теж перебувають в постійному русі, постійній трансформації. Тому «Тамбур» – це спроба заглянути в невидиме.
Спроба втекти від середньовічного принципу, який продовжує царювати у суспільстві: незрозуміле, отже – погане – невидиме, тобто неіснуюче...
Спроба зрозуміти іншого, не прикриваючись формальними прапорами толерантності, а відкриваючи його сьогоднішнього.
Спроба повірити в те, чого немає. Відчути явну оманливість порожнечі. І зламати загальне відчуження»
Додаткові матеріали
- Дмитро Куровський: «Для мене є важливою енергія творення»
- Інга Леві: «Мене цікавить зв’язок речей та створінь»
- Катерина Янчук: «Творчість - це жити в любові»
- Олена Загребіна: «Найбільш цікавими для мене є експерименти щодо розкриття сутності людини, речей та об´єктів»
- Юля Гушул: Весь вільний час я малювала картини, шила ганчір’яних ляльок, прикрашала етнічними малюнками шкіряні браслети, тюнінгувала одяг, розписувала пляшки й стакани
- Богдан Задорожний. Полотна з вітражних скелець
- Альона Распопова: Художник має бути розумним
- Раїса Боголюб. Гори як передчуття
- Людмила Задорожна. Володарка чарівного пензля
- Вікторія Черняхівська: Хотілося всього відразу – знімати мультфільми, дизайнувати сайти, писати й видавати книжки, шити іграшки, все-все на світі робити
- Василина Мельник: «Хотілося б, аби глядач уловив запах, почув шепіт трави, відчув подих вітру»
- Валерій Лисиця: Набоков поруч з березневими котами, Кокто та Марксом і Енгельсом
- Олексій Потапенко та його планета
- Леся Синиченко. Люди. Птахи. Янголи
Коментарі
Останні події
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
- 18.08.2025|19:27Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
- 18.08.2025|19:05У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
- 18.08.2025|18:56Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
- 18.08.2025|18:51На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»
- 17.08.2025|11:36«Книжка року’2025». ЛІДЕРИ ЛІТА. Номінація «ВІЗИТІВКА»
- 16.08.2025|08:45«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 15.08.2025|07:22«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»
- 14.08.2025|15:07На BestsellerFest Юлія Чернінька презентує трилер «Бестселер у борг»