Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Літературний дайджест
Які книжки найчастіше обирали Санти?
Акція «Книжковий Санта» відбулася.
Виявилося, що одні книжки дарували частіше за інші. Чи то спільний інформаційний простір, чи то схоже світовідчуття серед читачів зробило популярною цієї зими легендарну антиутопію «1984». А екранізований «Марсіянин» не применшив зацікавлення й бажання подарувати комусь книжку про кмітливого Марка Вотні.
Тож погляньмо, що Книжкові Санти обирали найчастіше. Може, серед книжок ви знайдете свою?
1 місце — Джордж Овелл «1984»
Без Орвелла не було би низки підліткових блокбастерів, екранізованих антиутопій, які нещодавно розривали великі екрани. Книжка залишає враження суперечливі: з одного боку — як добре, що ми не там; з другого — як страшно, що таке трапиться із нами.
«Cвіт Орвелла правдивий, і тому страшний. … Один Старший Брат у нас вже був, Батьком Народів називався, але тоді щось не зрослося… Зате зараз все готово. І новий СБ буде, ймовірно, ще страшнішим, ніж орвеллівський…» — так безкомпромісно написав на livelib.ru один із читачів «1984».
2 місце — Гарпер Лі «Убити пересмішника»
Роман, за який Гарпер Лі одержала Пулітцерівську премію. Письменниця за фахом юрист. Тож її герої пов’язані з боротьбою за право кожної людини на спокійне життя, на працю, відпочинок.
Адвокат Аттікус Фінч, справедлива й чесна людина, не тільки захищає ці права на суді, а й прагне виховати у своїх земляків до них повагу. Дія твору розгортається в невеличкому американському містечку в середині 30-х років, але проблеми, порушені в ньому, виходять далеко за межі цього містечка, вони набувають загальнолюдського значення.
«Книжка знакова, із таких, що запам’ятовується на все життя. Правильний твір про правильні речі », — пише один із користувачів libruk.in.ua.
3 місце — Макс Кідрук «Бот»
«Технотриллер, який став класикою…»
Головний герой книги — молодий київський програміст Тимур. Він розробляє ігрових ботів. Спокусившись на великі гроші, хлопець відправляється у віддалену лабораторію, де стає одним з членів міжнародної наукової групи. Там і починаються його смертельні пригоди.
4 місце — Володимир Єрмоленко «Далекі близькі»
Друга книжка Володимира Єрмоленка, герої якої — Руссо, Казанова, Гофман, Флобер, Дерріда, Зонтаґ, Барт, Ґарі, — це люди, які змогли перетворити слабкість на силу, а ваду — на перевагу… Книжка — про сенси, які ці люди витворювали зі свого життя.
«Читається буквально на одному подиху, написано легко й вдумливо водночас. І одразу виникає бажання (пере-) прочитати чи не все те, про що тут ідеться. Надихає на пошуки.»
5 місце — Жанна Слоньовська «Дім з вітражем»
Так про Львів не писав ще ніхто.
Жанна Слоньовська працювала над романом чотири роки. Він був виданий польською мовою, згодом його випустило українською «Видавництво Старого Лева». Тож тепер є змога насолодитися книжкою, яку польське видавництво Znak визнало найкращою у 2015 році.
«У книзі я передусім хотіла показати антикомуністичні протести у Львові наприкінці 80-х років ХХст., — каже авторка. — Це був час мого дитинства. Український протестний рух побляк у порівнянні з польською „Солідарністю“ — це зрозуміло, у „Солідарність“ було заангажовано набагато більше людей, вона мала багатші традиції та динаміку. Але Україна так само належить до мозаїки країн Східної Європи, в котрих мали місце антикомуністичні протести. У романі одна з головних героїнь — львівська оперна співачка, Маріанна, співає для маніфестантів. Коли вона стоїть на кузові вантажівки, в неї влучає куля снайпера. Маріанна гине. Це мала бути вигадана ситуація, однак коли я закінчувала роман, в Києві полилася справжня кров. Історія, не питаючи, вдерлась у сюжет моєї книги», — каже письменниця.
6 місце — Курт Воннеґут «Бойня номер п’ять»
Сюжетний центр роману — бомбардування Дрездена англо-американською авіацією навесні 1945 року. Проте зміст «Бойні номер п’ять» не обмежується описом цієї події. Використання кількох перспектив, відсутність статики та дидактичності, стрімкі переходи від трагічного до комічне дають змогу письменнику порушити низку питань людського буття.
Роман є автобіографічним, оскільки після бомбардувань порту Перл-Харбор Курт Воннеґут добровільно вступив до лав збройних сил США і брав участь у Другій світовій війні. Книжка має жорстке антимілітаристичне спрямування.
7 місце — Енді Вейр «Марсіянин»
Чи є сенс читати книжку, коли вже є фільм? Звісно є, бо у фільмі багато чого не покажуть! Книжка дає нагоду зазирнути у внутрішній світ людини, що залишилася одна на цілій планеті. До того ж, вельми ворожій планеті: інші умови, ніякої органіки, безмежна самотність. Роман про виживання? Так! Але це також роман про те, як залишитися людиною й не поїхати дахом, коли ти сам-один… І невідомо, чи прийде така бажана допомога.
До речі, Енді Вейр навмисно допустив неточність під час написання зав’язки. Він значно перебільшив небезпеку піщаної бурі на Марсі, оскільки хотів, щоби саме природа стала першопричиною виникнення конфлікту.
«Загалом, якщо найближчим часом школярі по всьому світу знову почнуть думати про те, що хочуть стати космонавтами не менше, аніж менеджерами й музикантами, ми точно знаємо, хто в цьому винен.» — жартують інтернет-користувачі.
8 місце — Джоан Гаррис «Шоколад»
Навіть за допомогою солодощів можна змінити життя — звісно, якщо ви маєте добре серце та хороші наміри. У цьому переконує книжка англійки Джоан Гаррис.
Віана Роше та її дочка Анук прагнуть подарувати мешканцям невеликого містечка небачену досі розкіш — цукерню. Місцевий священик обурений і ставить парафіян перед вибором: церква або шоколад.
Роман було екранізовано у 2000 році, й головні ролі в ньому зіграли Джонні Депп та Жюльєт Бінош.
9 місце — Умберто Еко та Жан-Клода Кар’єр «Не сподівайтеся позбутися книжок»
Це не погроза й не виклик, а радше іронічне застереження від європейських інтелектуалів Умберто Еко та Жан-Клода Кар’єра.
Книжка написана у жанрі бесіди: про давні й сучасні видання, пошуки інкунабул, епізоди випадкового успіху чи несподіваної втрати, процес добору книг у власні книгозбірні. Виявляється, що люди, які по-справжньому люблять книжки, досі є!
«Таке собі застереження в назві твору віддає утопією. Адже неможливо позбутися книжок, так як і випити океан, як осягнути сенс буття та віднайти відповідь на риторичне питання. Книги — вічність. Їх неможливо всі прочитати, їх неможливо позбутися.»
10 місце — Софія Андрухович «Фелікс Австрія»
«У багатьох жіночих інтелектуальних романах мене відлякує «прямий репортаж з внутрішнього світу». У Софії Андрухович же текст складається не лише з внутрішнього, але з зовнішнього, вона розповідає історії, великі й маленькі, і вони, як коліщатка механізму, рухають текст вперед.» — писала про роман Марыся Рудська.
Місце дії — Станіславів кінця ХІХ — початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, — долі двох жінок у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.
Коментарі
Останні події
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”