Re: цензії

12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка
16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Правда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
Антивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко

Літературний дайджест

15.07.2014|11:53|Gazeta.ua.

На півмільйона макіївчан припадає чотири книгарні

— Після розпаду СРСР родина подивилася напершого президента Кравчука, перехрестилася тазмоталася доКанади.

А Славко — на Донбас. Він ніби приїхав працювати на металургійному комбінаті, та насправді — з мі­сією навернення жителів Донбасу до українства, — розповідає про героя свого роману "Бомжі Донбасу" письменник Олексій Чупа, 27 років. Автор живе в Макіївці на Донеччині, працює машиністом коксохімічного заводу. У столиці книжку представив 11 липня.

— Мої герої говорять українською. У тексті є фрагмент: "У якийсь момент мені здавалося, що на Донбасі українською розмовляємо тільки ми — страшенно мала кількість незрозумілих людей, четверо нещасних бездомних". Бомжі в книзі — інтелігентні. Раніше були звичайними чоловіками, з освітою, житлом. Один із них працював на заводі, поки той не збанкрутував. А зараз вони збирають хавку по смітниках. Разом і тримаються, бо такі інтелігентні.

Наприкінці роману пишете: "але України більше нема".

— Завжди прагну спровокувати читача. Якщо пишу "України нема", то хочу, щоб хтось спробував надавати мені по морді. Щоб довели, що це не так. Під час цієї зими й весни українці поводилися так, як мені хотілося — доводили, що Україна є. Та книгу написав 2012 року, коли все наше політичне життя нагадувало болото. У мене були скептичні настрої не тільки про українців на Донбасі. Вся Україна повільно котилася до сценарію Білорусі. Для мене сюрпризом стали протести. Думав, угоду про асоціацію проковтнуть, як і мовний закон перед тим.

Презентації моєї книжки на Донбасі зараз проводити ризиковано. У макіївських книгарнях є трохи Сергія Жадана, Ірен Роздобудько та Ірени Карпи. А магазинів не так багато — чотири книгарні на півмільйонне місто. Це по одній на 125 тисяч людей.

Ольга БОГАЧЕВСЬКА



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

12.08.2025|19:17
Коран українською: друге, оновленне видання вічної книги від «Основ»
12.08.2025|19:06
Meridian Czernowitz видає новий пригодницький роман Андрія Любки «Вечір у Стамбулі»
12.08.2025|08:01
«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Хрестоматія»
12.08.2025|00:47
Манхеттен у сяйві літератури: “Діамантова змійка” у Нью-Йорку
11.08.2025|18:51
У видавництві Vivat стартував передпродаж книжки Володимира Вʼятровича «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
11.08.2025|07:58
«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Красне письменство»
09.08.2025|11:37
Ярослав Орос про аріїв, війну та свою книжку «Тесла покохав Чорногору»
07.08.2025|15:59
«Ми продовжуємо шукати спільників, які допомагають робити Луцьк ще більш видимим»: підсумки фестивалю «Фронтера»
07.08.2025|15:46
«Основи» видадуть книжку про повсякденне життя Тараса Шевченка: що він їв і пив, на що хворів, кого любив і де ночував
06.08.2025|18:48
70 подій, 50 видавництв: BestsellerFest оприлюднив програму заходів Вхідні


Партнери