Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Літературний дайджест

06.07.2017|10:30|Gazeta.ua.

"Харчування дає поживу для тіла, а тексти - для мізків" - Ірина Мацко

У видавництві "Фоліо" вийшла збірка "Шпинат для мізків" Ірини Мацко.

В книжці зібрані 32 короткі історії, які оформлені у вигляді рецептів. Перед кожною написано "порція" - це кількість сторінок. Час приготування - те, скільки треба витратити для прочитання. Від 3 до 17 хвилин. У графі "Поживність" вказано чим історія має допомогти читачу. Ще письменниця дає пораду, "щоб смакувало краще". У кінці деяких історій написаний "секрет страви" - це мораль.

"Мені радили не давати в кінці тексту висновок. По суті це думки, які випливають з новели. Та без них вона не цілісна. Але кожен може зробити свій висновок. Ці рецепти - можливість подумати. Харчування дає поживу для тіла, а тексти - для мізків. Писала "в шухлядку", й нічого видавати не збиралась. Наполягли рідні і знайомі", - каже Ірина Мацко.

На сторінках книжки авторка розповідає, як замовила сукню й забула про неї. А потім отримала неочікувану доставку. У моралі говорить, що люди не вдячні за те, що мають. Тому їх наступні забаганки не можуть здійснитися. В іншій історії йдеться про молодого письменника, новелли якого ніхто не хотів видавати. Змучившись, хлопець пішов до церкви. Заснув, стоячи на колінах перед іконою. Уві сні Бог сказав йому, що перед визнанням той має удосконалити свою майстерність. Ще є розповідь про стару ляльку з театру. Її давно списали й відправили в комірку. Та одного разу дістали для останньої вистави. На сцені вона зірвала всі нитки й почала рухатися сама. В одному з текстів розповідається про ювеліра. Хлопцю багатій замовив каблучку для нареченої. Головною умовою було зробити її з "живим світлом". Такого каменю він не знайшов. А тим часом на столі повзав світлячок.

"Ми самі пишемо історію життя. Цю думку закладала в новелі "Бабусина книга". В ній онук просить бабусю прочитати її книжку. Там є світлі сторінки, пусті і темні. Онук просить подарувати йому, та старенька відмовляється. Бо свою книгу життя він має написати сам. В дитинстві мала комплекси, через надто високий зріст, а зараз ношу високі підбори. Вважаю, що через внутрішні негативні переживання, ми змушуємо себе ставати кращими. В новеллі "Дякую тобі, страусеня" комплекс став пташкою, з якою треба подружитися. В "Неприємностях мого життя... які так і не трапились" розповідаю про страхи, які нам нав´язують з дитинства: того не бери, туди не ходи, бо трапиться погане. От ми і не ходимо. Поганого не трапляється, і хорошого чомусь теж", - каже Ірина Мацко.

У серії є ще дві книги - "Мигдаль для серця" та "Імбир для душі". Вартість кожної становить 58 грн.

Катерина Лук´яшко



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери