Re: цензії

24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок
11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. Кременчук
Жінкам потрібна любов

Літературний дайджест

17.06.2016|09:12|Gazeta.ua.

"Отримав три в одному: пляшку коньяку, гонорар і премію"

39 есеїв зібрала книжка "Каміння і Сізіф" віце-президента Українського центру міжнародного ПЕН-клубу Миколи Рябчука, 63 роки.

— Мій Сізіф — не грецький, а той який був у Альбера Камю. Для мене — це символ безнадійної праці, що не дає жодного результату. Він котить цей камінь, але той падає вниз. Праця українського літератора і взагалі українська справа — певною мірою сізіфова, — пояснює назву книжки Микола Рябчук.

Письменника називають хрещеним батьком Юрія Андруховича, Олега Лишеги, Оксани Забужко, Володимира Діброви. У 1980-х Микола Рябчук працював у журналі "Всесвіт", де на свій страх і ризик друкував заборонених і молодих авторів.

— У молодості трудилися на радянську владу вантажниками, чим тільки можна було заробляли. Увечері збиралися й творили ні на що не схоже письменство в тодішній українській літературі. Ми не були дисидентами. Альтернатива у нас була така — або 15 років за антирадянську пропаганду та агітацію, що було цілком реально в ті роки, або така от внутрішня естетична еміграція. Збагнув, що в літературній критиці можна сказати те, чого не скажеш у публіцистиці повноправній і в літературі, — розповідає Рябчук.

— Відкрив для себе критику, навчаючись у московському Літінституті. Мене осяйнуло: чому не поєднати приємне з корисним? Стаття і гонорар. Почав друкуватися. Завдяки цьому отримав не тільки гроші, а ще й пляшку коньяку. В інституті була публіка, яка казала: "У вас там на Украине никакой литературы, никакого языка нет. Это вы все придумали". Я поспорив із ними на найдорожчий коньяк, що можу працювати і для російського ринку. Написав єдину в своєму житті рецензію на книжку російського автора. Це був Володимир Маканін і повість 1984 року "Где сходилось небо с холмами". Надрукував у журналі "Литературное обозрение". Отримав три в одному: пляшку коньяку, гонорар і премію за найкращу рецензію року.

"Каміння і Сізіф" вийшла в харківському видавництві "Акта". До збірки увійшли літературні есеї кінця 1990‑х. Микола Рябчук друкував їх у журналах "Всесвіт" і "Березіль", газетах "День" і "Літературна Україна", часописах "Сучасність" і "Критика".

На сайті видавництва книжку можна придбати за 119 грн. У столичній книгарні "Є" вона коштує 171 грн.

Ярослав КАРПЕЦЬ



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію


Партнери