Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром

Літературний дайджест

19.02.2016|11:02|Gazeta.ua.

"Лук´яненко отримав премію не за літературу, а за те, що зробив своїм життям"

— Левко Григорович був поза конкуренцією, — каже член шевченківського комітету поет 79-річний Іван Драч про Левка Лук´яненка, 88 років.

У номінації "Журналістика і публіцистика" він став лауреатом Шевченківської премії за 13-томник "Шлях до відродження".

60 митців претендували на відзнаку цьогоріч. Грошовий еквівалент Шевченківської премії — 240 тис. грн. Комітет не присуджував нагороди в номінаціях "Література", "Літературознавство і мистецтвознавство" та "Театральне мистецтво".

— Лук´яненко ще в 1950-ті вирішив, що Україна має вийти зі складу СРСР цілком законно, юридичним шляхом, на підставі чинного на той час радянського законодавства, — розповідає письменник і видавець Віталій Капранов, 48 років. — За це відсидів понад 20 років, зокрема в психлікарні. Але все-таки став народним депутатом і написав "Акт проголошення незалежності України". Тобто людина самотужки здолала Радянський Союз. Він — постать, яку держава мала б канонізувати, говорячи церковною мовою. Лук´яненко отримав "шевченківку" не за літературу, не за 13 томів, а за те, що він зробив своїм життям.

Не беруся оцінювати його творчість, читав три томи. В них багато суперечливих речей, що визначені біографією Левка Григоровича.

Дуже символічне коло цього року зробила історія. Шевченківську премію разом із мучеником минулого отримав і теперішній мученик — Олег Сенцов.

Кримський режисер 39-річний Олег Сенцов із травня позаминулого року перебуває в ув´язнені на території Росії. Засуджений за звинуваченням у тероризмі на 20 років. ­Зараз відбуває покарання в одній із тюрем Якутії. Шевченківську премію в номінації "Кінематографія" Сенцов отримав за фільм "Геймер" та незакінчену роботу "Носоріг".

— Олег мав готовий сценарій і лише декілька відзнятих епізодів "Носорога". Наприкінці 2013-го він кинувся на Майдан, було вже не до кіно, — розповідає кінокритик Андрій Алферов, 38 років. — Це мала бути історія про Україну 1990‑х. Про те, чим жила молодь.

"Геймер" — стрічка про захоплення хлопця комп´ютерними іграми. Чи не вперше на екрані постає не вигадана Україна, де спілкуються мертвою літературною мовою.

Сенцов показував тоді ще український Сімферополь, його підлітків. Дійсність у його картині необроблена, тому що він помічає життя, а не висмоктує з пальця.

61-річний живописець Михайло Гуйда отримав Шевченківську премію за цикл картин "В єдиному просторі".

— Михайло Євгенович — почесний професор декількох китайських університетів, тож, на думку китайців, ця премія абсолютно заслужена, — жартує мистецтвознавецьДмитро Горбачов, 78 років.

— В Азії цінують європейський стиль живопису. А Гуйда вдало поєднує європейську і східну школи. Мене вразив його портрет китаянки. Ліричний, м´який, наче безхребетний. Подібна розпливчастість відрізняє Схід від Заходу, де звикли до залізних ритмів у роботах, наприклад, Казимира Малевича.

У музичних номінаціях Шевченківської премії лауреатами стали балетмейстер 43-річний Раду Поклітару та солістка ­Національної опери України Анжеліна Швачка, 44 роки.

— Мецо-сопрано Анжеліна Швачка, напевно, рекордсменка із виконання партії Кармен в опері Жоржа Бізе. Співала її понад 100 разів у багатьох країнах світу. З теперішньої трупи Національної опери вона справді найдостойніша нагороди, — каже музикознавець Юлія Бентя, 37 років. — Поклітару — один із найкращих хореографів України. ­Засновник авторського театру "Київ модерн-балет".

Працює в дещо інших стандартах, ніж звикли в українських репертуарних театрах. 10 років тому Поклітару набирав до себе всіх, хто вміє і хоче танцювати, не зважаючи на звання й дипломи.

Поклітару вміє чітко й винахідливо розповідати мовою танцю глибокі історії. Часто класичні сюжети стають актуальні через сучасну хореографічну мову балетмейстера.

Іван СТОЛЯРЧУК

Фото: glavcom.ua



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери