Організатори почесно назвали «Зелену хвилю» міжнародною виставкою – мабуть, через присутність російських видавців, представників єврейської і польської спільнот, але все-таки виставка – більше одеська.

Учасники

Як зазначили організатори, цього року учасників прибавилося, і їхня кількість становила 98, хоча минулого року в офіційних прес-релізах теж розповідали про сотню. Мовна політика розподілилася «50 на 50»: з одного боку, 4 російські видавництва (Гнозис, Альянс независимых книгоиздателей) зі своєю продукцією, з іншого боку, книжки російською мовою від багатьох українських видавництв і книжкових магазинів, які переважно торгували продукцією із Росії.

Володимир Шовкошитний, директор видавництва «Український пріорітет», що приїздить на виставку вже вчетверте, відзначає: «Бачимо, що в Одесі з’явилася в «зеленой волне» відтінки «зеленої хвилі». І мені це подобається».

Проте багато потужних українських видавців все-таки не ризикують підкорювати Одесу: на виставці не знайти стендів «А-БА-БИ-ГА-ЛА-МА-ГИ», «Піраміди», «Літопису», «Кальварії», «Нори-друк», «Фоліо» та багатьох інших. Невигідно?

З іншого боку, у виставці традиційно беруть участь одеські видавництва, яких зазвичай не побачиш на київських чи львівських ярмарках. Вперше про себе заявило молоде одеське видавництво «Три муравья», що спеціалізується на дитячих книгах.

Також уперше на одеську виставку приїхали малі видавництва, на стенді яких можна було придбати унікальну продукцію 14 малих видавництв із різних куточків України. Для багатьох одеситів нетипові видання, артбуки стали причиною подивувань.

Водночас серед учасників були виробники канцелярських виробів, хенд-мейдери і навіть церковні організації, що торгували не лише книжками, а й різним святочним крамом.

Ринок

На думку Олега Симоненка, директора видавництва «Час майстрів», їхні продажі в Одесі можна зрівняти з продажами на Книжковому Арсеналі.  «Не думаю, що це тому, що нас пізнають, а тому, що Одеса змінюється, одесити почали смакувати цим ярмарком. Вони відкривають для себе щось нове, стикаються із новим сервісом. Тепер для них – за щастя поспілкуватися із видавцями, які приїздять, представниками видавництв. Окрім того, збільшилася кількість відпочивальників, і за рахунок цього підвищуються виторги, адже Крим закрили, всі ринули в Одесу, і тому натовп збільшився»,  – аналізує Симоненко.

Володимир Шовкошитний, директор видавництва «Український пріорітет», каже, що теж відпрацювали стенд і проїзд.  «Ми – одне з київських видавництв, що найбільше видає одеських авторів, серед яких Наїль Муратов, Леонід Капелюшний, Арсенія Велика, Анна Костенко, Елла Леус. Найбільше читачів цікавила історія і науково-популярна книга», –  зазначив він.

Традиційно задоволені представники Видавництва Старого Лева. Юля Тунік-Чорна, керівник відділу комерційних видань ВСЛ, зазначає:  «В Одесі ми не вперше, і щоразу нас тепло зустрічають, приходять поспілкуватися, із знанням наших книг, які намірилися купити».

На цьогорічній «Зеленій хвилі» спостерігалась приємна тенеденція збільшення продажів книжок сучасних українських авторів.  «Основним трендом стали продажі розмальовок для спокою і натхнення та мистецьких виданнь. Зазначу, що окрім безпосердньо одеситів, також велика кількість відпочиваючих неоминули виставку й підходили купувати книги з майже усіх куточків нашої країни. Будемо сподіватися, що виставка набуде якомога більшого розголосу в Україні, а організатори будуть запрошувати більшу кількість авторів та створювати непересічні літературні події в Одесі» , – наголошує Іван Лопатченко, піар-менеджер видавництва «КСД».

До столика двох одеситів – письменників і краєзнавців Валерія Шерстобіта й Альберта Малиновського – підійти важко: книжки про Одесу серед відпочивальників розходяться, як пиріжки.  «Це в нас самвидав. За це діло колись саджали, а тепер – можна. Ми стараємося писати про історію Одеси, про її культуру, кіно, рослини, мову. Допомагаємо одеситам розібратися у своєму місті, і це начебто виходить»,  – вважає Шерстобіта.

Багато людей біля прилавку Альянса независимых издетелей, проте, як зазначають російські видавці, людей часто відлякує ціна.

Задовленість продажами чітко корелювала із розташуванням стендів. Якщо видавці, розташовані на північній стороні, у затінку дерев, переважно не були обділені увагою покупців, то на південній – продажі були вкрай низькі. У 35-градусну спеку читачі просто не підходили до палаток і яток, на яких плавилися книжки, а прогулювалися по протилежній стороні. І лише з 16.00, коли сонце заходило за будинки, ситуація змінювалася.

На думку учасників «південної сторони», організаторам варто подбати про гідні і рівні умови для всіх або змінити цінову політику для продавців «сонячної сторони».

Програма

Літературна програма виставки йшла урозріз із сучасними процесами літературного життя в Україні. Топ-письменників, до яких читачі звикли на імпрезах в інших містах, у програмі не було, як і найвідомішого одеського поета Бориса Херсонського. Як можна довідатися із соцмереж самого Херсонського, дався взнаки конфлікт із організаторами виставки.

Серед присутніх зірок – Василь Шкляр, Володимир Рутківський, Михайло Жванецький, решта подій відбулися за участю одеських літераторів, не надто знаних і вже точно не інтегрованих у мейнстрім сучукрліту.

На такі заходи приходило переважно небагато шанувальників, хоча поетичні заходи користувалися популярністю.

Навіть журналіст 1+1 Олексій Бобровніков, що презентував книгу «Краями Грузії» і розповідав про країну з «кількома реформами, вином і гостинністю», де президентом був теперішній одеський голова ОДА, не зібрав натовпи слухачів.

Дітям особливо сподобалися презентації книг із елементами майстер-класів, як-от презентація «Недоторки» Тетяни Корнієнко, «Хухи-Моховинки» від Андрія Щербака і Мар’яни Мусій, «Зубастих задачок» Кузька Кузькіна.

Піар-менеджер ЕКСПО-сервіс Наталія Пронькіна, навпаки, відзначає збільшення цього року подій і зручності, які додала головна сцена (минулих років її не було).  «Наша компанія проводить різноманітні виставки. Це і «Технологія краси» на морвокзалі, фестиваль «Таки да, вкусно», винні, туристичні ярмарки. У кожної виставки є різні аудиторії, й тому різна специфіка, учасники. Але є основний принцип, за яким будується виставки, це різноманітний асортимент, цікава програма на сцені і подіумі. Якщо це фестиваль «Таки да, вкусно» –  то, природно, це розважальна програма, дитячі пісні, танці. Якщо це «Технологія краси», то це повинна бути цікава професіональна програма. Якщо книжкова виставка, то це літературна програма, поетичні читання і презентації книг, поетично-музичні виступи» , – вважає Пронькіна.

Організатори також не надто екперементували із залученням простору. Події переважно проходили на головній сцені, але досить виграшними було кілька імпрез на книгарні дитячої книги «Бук», книгарні-кав’ярні на Катеринівській, літературному музеєві. З іншого боку, навіть у закладах-партнерах не було буклетів чи програми «Зеленої хвилі».

Казковий майстер-клас Олега Симоненка у книгарні Бук

Творча зустріч Василя Шкляра у книгарні-кав’ярні

Тим часом розрекламована експозиція із нагоди 85-ліття Всеволода Нестайка виявилася одним плакатом із біографією і фото кількох книг письменника.

Найцікавіша імпреза – Книжкова ніч  – із літературним перфоменсом і уривовком із рок-опери «Divka» від Львівського театру ім. Лесі Українки на головній сцені. Натомість видавці повинні були продовжувати торгівлю до 00.00. Проте багато з них покинули Дерибасівську раніше – світла ліхтарів вистачило не на всіх, а підсвічувати крам мобільними телефонами виявилося складно.

Проблеми

Галина Дольник, директорка книгарні-кавярні на Катеринівській в цілому організацією, охороною задоволена, але висунула конструктивну пропозицію.  «Мені не подобається, що приїхали київські видавці і привезли книжки, які я виставила на своєму стенді. Було б добре, аби ми ці речі погодили, і люди привозили родзинки, і для цього потрібні корпоративні зв’язки й якась узгодженість спільноти» , — вважає Дольник.

Катя Черненко, засновниця молодого видавництва «Три муравья», пропонує інше:  «Я думаю, варто зробити більше заходів, націлених на знайомство зацікавлених сторін, тобто видавництв, книгарень, авторів, бо це ж не тільки продаж свого, а знаходження майбутніх партнерів».

Володимир Шовкошитний, директор видавництва «Український пріорітет» радить більше давати соціальної безкоштовної реклами у кожній газеті і по муніципальному телебаченню і радіо, а для цього потрібно співпрацювати із мером і відділом культури КМДА. « Приємно, що майже щодня одеські медіа роблять репортажі про виставку, але щоб був ефект від презентацій, потрібно повідомляти про своїх авторів у ЗМІ заздалегідь, розкручувати їх» , — наголосив він.

Ще одна пропозиція від багатьох видавців – змінити палатки на більш естетичні стенди, але є надія, що наступного року це побажання врахують.

«Зелені палатки виглядають у стилі «Зеленої хвилі», але будь-яке облаштування потребує амортизації, і надіємося, що наступного року ми зможемо покращити, оновити ці палатки»,  — наголосила піар-менеджер ЕКСПО-сервіс Наталія Пронькіна.

І хоч хвилі від книжкових виставок у Львові й Києві значно вищі, варто подякувати організаторам за намагання перетворювати Дерибасівську на вулицю книг, чудову нагоду залучити до лав читачів серед відпочивальників. Як-не-як Одеса залишається третім містом в Україні із потужною виставкою, саме тому чекаємо наступного року якісних прорирів. Інакше одеську хвилю просто можуть перехопити.

Оксана Хмельовська