 
 Re: цензії
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Марина Гримич, Second Life. Видавництво «Дуліби»
Роман Second Life Марини Гримич продовжує цілком нову лінію української «колоніальної» літератури, започатковану в 1990-х роках Юрієм Покальчуком і Наталкою Сняданко і підхоплену Іреною Карпою вже у 2000-х.
       
Утім, перед нами не моралізаторські роздуми про наших заробітчан чи туристичні репортажі. Захоплююча історія 33-річного героя цього роману — колишнього киянина і нинішнього менеджера у західній рекламно-інвестиційній компанії — належить до категорії інтелектуально-молодіжного чтива. Інфантильного, цинічного, жорсткого. Словом, сучасного. За стилістикою це твориво нагадує «Genereation Икс» Дугласа Коупленда, так само присвячене темі асиміляції маргінала-романтика в техногенне життя мегаполісу.
Отже, в романі Гримич, присвяченому життю наших співвітчизників за кордоном, ми вже не почуємо звичних плачів із приводу безталання українських емігрантів, якими зазвичай повні твори цього жанру. Герой Second Life — успішний юнак, який збирається одружитися з дочкою англійського лорда. Він має цілком інші думки щодо патріотизму. Тому-то асиміляція в нього відбувається навпаки, і його думки аж ніяк не притаманні миролюбній українській ментальності. «Дивно спостерігати, як велику англосаксонську расу витісняє і поглинає прийшлий і зміксований компонент, — сумує наш герой. — А ще століття тому вони були тут людьми першої категорії!». І це природна реакція на сьогоднішні пошуки національними спільнотами власної культурної ідентичності, якої вони давно позбулися, і розгублено роззираються світом — чи то на японських монархістів, чи то на австралійських аборигенів. Так само шукаючи себе насамперед у собі самому (а не в неньці Україні) і зневірившись у благах західної цивілізації, наш американізований українець-одинак тікає до свого приятеля, який мешкає у трейлері посеред прерії.
Крім цього, про буття новітніх українських емігрантів у Second Life розповідається паралельно з перебуванням героя роману на тому світі. Утім, життя і там триває, у цьому, власне, і є фішка твору: людині дається другий шанс вибороти собі «паралельне» існування, пройшовши всі кола Дантового пекла-раю-чистилища — наче рівні комп’ютерної гри в стилі «Принца Генплану» Віктора Пєлєвіна. Вас супроводжуватиме ваш персональний янгол-охоронець, у супутники вам підсунуть пролетарського письменника на кшталт Максима Горького, і ви будете крок за кроком рухатись у напрямку райдужного фіналу. Головне — не осліпнути наприкінці від побаченої перспективи розвитку своїх стосунків із потойбічною Україною.
Додаткові матеріали
- І готика, і захід сонця в Урожі
- Божественна трагедія Марини Гримич
- «Твін-Пікс» по–українському
- Літературні родзинки
- Галина Вдовиченко: Діти виросли — і в мене почали народжуватися книжки
- «Дуліби»
Коментарі
Останні події
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій



 
        