Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях

Літературний дайджест

Трагедія серця

У понеділок від інфаркту помер всесвітньо відомий сербський письменник Милорад Павич.

 

Коли кажуть «Сербія», ми найчастіше згадуємо Милорада Павича і Еміра Кустуріцу — і це свідчить, що культура презентує країну краще за будь–які іміджеві програми. Коли кажуть Павич, уявляються кити або атланти, які тримають на носах, хвостах чи плечах геть злетілу з котушок Землю і одночасно небо літератури над нею. Коли читаєш, що Павич помер, чомусь у голові відображається картинка з «2012». Оце такі асоціації виникли в голові, коли в інтернеті з’явилися перші повідомлення, що на 81–му році життя в Белграді від інфаркту помер всесвітньо відомий письменник Милорад Павич.

Коли світ побачив його найвідоміший роман «Хозарський словник», який, за висловом Павича, зробив із найбільш «нечитаємого» письменника Сербії найбільш «читаємого», йому було 55, за плечима вже майоріли дві збірки віршів, а в родоводі з XVIII століття значилися письменники. Інтелектуальний роман–містифікація, роман–головоломка визначив подальший стиль літератора Павича, який і далі ігнорував лінійне письмо і конструював роман–клепсидру, потім роман–ворожіння, потім роман–дельту... Ці твори приваблювали інтелектуалів грою в бісер, яку вигадував Павич–філософ, адже уродженець Белграда, син викладачки філософії, сам був доктором філософії в галузі історії літератури Загребського університету. Може, феномен популярності його складного, складеного з історичних фрагментів і романтичних ліній, роману «Хозарський словник» у тому, що людству вже мало просто художнього слова, мабуть, на цьому етапі ми потребуємо нових смислів і нових інтелектуальних теорій. Твори сербського літератора перекладали на всі мови, українською вийшли його «Хозарський словник», «Остання любов у Царгороді», «Зоряна мантія», і, до речі, Павич був першим головою товариства сербсько–української дружби. За словами львівського письменника і перекладача Івана Лучука, який був редактором перекладу «Хозарського словника», Павич добре знав українську літературу, але давнішу — доби бароко, адже сербський літератор читав лекції з історії літератури і був автором трьох томів історії сербської літератури. «Я зустрічався з Павичем один раз і був шокований від того, як він подібний на мого батька, — розповів Іван Лучук «УМ». — Коли він зайшов у белградську кнайпу, мені волосся на голові стало дуба — вуса, хода, постава були точнісінько такі, як у батька. Ми з директором видавництва «Класика» подарували йому десять примірників роману українською мовою, він вісім поклав у машину, а два підписав нам, попередньо запитавши, яку версію підписувати — чоловічу чи жіночу. До речі, я лише раз уточнював у нього щось по перекладу — яким саме місцем відрізняється чоловіча версія «Хозарського словника» від жіночої, він вказав той абзац — не більше сторінки, все решта було зрозуміло — бо для мене тексти Павича дуже близькі. А тоді в Белграді він сказав, що кнайпа, де ми призначили зустріч, не його, а Момо Капора (сербський письменник) і ми перебралися в іншу, де й мали гомеричну вечерю і дві години спілкування.

У 2008 році Павич встиг потішитися моїм перекладом його п’єси «Скляний слимак», надрукованій у «Всесвіті». Я робив його на замовлення львівського театру імені Курбаса, але вистави в театрі досі немає». Двічі львівський Форум видавців запрошував письменника бути почесним гостем і двічі не складалося. Подейкують, що відомий літератор боявся літати літаком.

Останній роман Павича називається «Мушка», за інформацією російського радіо «Культура», письменник працював над «Сербською книгою мертвих». У 2004 році він номінувався на Нобелівську премію, але не отримав її, втім у цьому випадку більше постраждала репутація «Нобелівки», у списках якої вже ніколи не буде загадкового мага з Белграда.

Валентина Клименко    



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.12.2024|11:01
Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
19.12.2024|07:49
Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
18.12.2024|13:16
Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
17.12.2024|19:44
Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
17.12.2024|19:09
Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
10.12.2024|18:36
День народження Видавництва Старого Лева
10.12.2024|10:44
На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
10.12.2024|10:38
Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
10.12.2024|10:35
Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
10.12.2024|10:30
У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”


Партнери