Re: цензії

07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці
07.05.2025|Ігор Чорний
Життя на картку
28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
Головна\Авторська колонка\Повернення/Втеча

Авторська колонка

14.06.2019|08:37|Богдан Смоляк

Повернення/Втеча

А Ісус їм сказав: «Пророка нема без пошани, – хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!» ( Матв. 13, 57) .

Подивився фільм(певно, після багатьох інших) про дуже пізнє повернення письменника, у всьому світі шанованого, на свою бáтьківщину. Почалося з гарячого возвеличення, а закінчилося полюванням на нього як на дика. В усіх своїх книжках він мовби переконував себе, що не даремно втік від рідного, що воно не просто провінційне – вульгарне. І не переконав, адже таки поїхав… Це одна з євангельських правд і притч, але розказана й показана без найменшої поблажливості. Висновок: отчий край найкраще любити на відстані; як і людину. Інша річ – коли ти внутрішній утікач від нелюбої ріднизни. Коли нікуди не поїхав і не маєш потреби до неї повертатися. Коли все робиш для того, щоб не піддатись обудененню, спрощенню тощо. Але ти не в силі перемогти свою родову локальність, яка поволі стає призначенням. Ти, зрештою, не знаєш крайніх меж своїх можливостей і потреб, тому що ніколи не виїздив і не повертався… Коло змикається. І ти в ньому ув’язнений. Чи вовком, чи білкою – все одно у клітці. Та це відомі історії. Навітьяк вириваєшся з цього кола. (Можливо, є й нові способи вирватися, скажімо, полетіти на Марс...). Сама смерть у цьому колі нікого нині не здивує. Мій персонаж міг би ще… змінити прізвище, адресу, професію, якоюсь мірою й зовнішність. Так роблять, утікаючи від закону. А він – утікаючи від неможливості втекти від знеособлення. Але, трохи оновившись, уже був би відлюдником. Чи ні? Знайшов би собі поблизу такого ж відлюдника, з яким добре спілкуватися поглядом. Жив би, приглядаючись до всього найдрібнішого. Спочатку, щоби стримати свою катаракту. Далі – щоб не бачити великого профанства. Збільшувальним склом не користувався б – воно притуплює відчуття правдивої близькості. Це можна продовжити… 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
07.05.2025|11:38
У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
06.05.2025|15:24
«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
06.05.2025|15:20
Помер Валерій Шевчук
02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша


Партнери