![](/_img/book-top.gif)
Re: цензії
- 25.07.2024|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліВідчуває серце подихи часу
- 25.07.2024|Тетяна Череп-ПероганичКнижка про літо, коли сонце стало чорним…
- 20.07.2024|Валентина Семеняк, письменницяНебоземляни – діти світла серед нас
- 19.07.2024|Богдан Дячишин, ЛьвівЯ і є памʼять – вічний
- 18.07.2024|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету ім.СтефаникаЛітературознавчі візії Лариси Табачин
- 14.07.2024|Олег СоловейЗнову – Селін, знову – війна
- 06.07.2024|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниВерліброві філософеми Євгена Барана
- 28.06.2024|Сергій Постоловський«Анатомія ненависті. Путін і Україна» Сергія Руденка. Книга для тих, хто хоче не тільки знати, але й зрозуміти
- 27.06.2024|Богдан Дячишин, Львів«До світла, що у слові…» (Полілоги живого слова для дітей і дорослих)
- 20.06.2024|Віктор ВербичНора Ікстена: «Чи любов краща за життя?»
Видавничі новинки
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Клариса Пінкола Естес. "Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Станіслав Арсьонов. "Посібник зі щастя. Як наповнити своє життя достатком і радістю"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
Авторська колонка
Ще раз про національну гордість малоросів
У контексті нинішніх «скандалів» в галузі мистецтва, коли «Нічна варта» Рембрандта за найближчого розгляді виявляється «денною», а славнозвісна «Мона Ліза» – автопортретом її автора, Леонардо да Вінчі, ця п’єса саме на часі.
Одразу слід зауважити, що якраз народу в п’єсі вистачає, і акцент на якомусь одному з них автор не робить. Азербайджанці, афганці, боснійці, курди, росіяни, українці – саме такий інтернаціонал героїв і персонажів задіяний у «П’ятдесятниці» Девіда Едґара, майстерно перекладеній Оленою Замойською. Також цілком в стилі клясичної оповіді про те, що «ці історія могла відбуватися будь-де», нам не раз недбало кидають приблизні координати дійства з динамічним сюжетом, що нагадує вибухову суміш з інтелєктуального детективу, трилера і соціяльної драми. Тож уже перша ремарка про місце дії повідомляє, що на авансцені – «сценічний прожектор, драбина, прикрита завісою, і різний церковний мотлох з давніх-давен».
Загалом, якби робити структурний аналіз тексту, то оцей самий «мотлох» виказав би більше таємниць, ніж повільне розгортання перед нами головної інтриги – історії старовинної фрески, знайденої у закинутій церквичці ХІІІ століття, в якій наполеонівські солдати колись влаштували стайню, німці- гестапо, комуністи - музей історії релігії, а потім продуктовий склад. Бо саме «мотлох» - це те, що було до того, як реліквію знайшли, і символізує він, окрім постмодерністського терміну, традиційний церковний живопис, як його звикли інтерпретувати мистецтвознавці.
Натомість знайдений стінопис композиційно подібний на шедевр Джотто «Оплакування Христа», будучи, створений на кілька десятиліть раніше, і саме це може докорінно змінити історію мистецтвознавства. Емоційне тло цієї фрески Джотто, її реалістична глибина суперечать середньовічним і античним традиціям, притаманним тій добі, оскільки картина «така наближена до реальности, що здається справжньою». І саме це дає право говорити про нову епоху в европейському мистецтві, передвісником якої став автор фрески, (і яку, слід додати, розвинули вже в нашій культурі бойчукісти)
Утім, з сенсаційним рішенням у п’єсі не квапляться, щоби підігріти інтригу. Прибулому мистецтвознавцю ніколи, він поспішає на обід з міністром, а місцева співробітниця розводиться про історію створення фрески, згадуючи заодно німців, радянську владу і власні розкопи. Словом, типова атмосфера офіціозу в аналізі старожитностей: якщо в енциклопедії написано, що фреска знаходиться в сусідньому місті, то перед очима в колгоспній стайні її просто не може бути. «ОЛІВЕР: Місіс Печ, навіщо ви привезли мене сюди? ҐАБРІЕЛЛА: Тому що, якщо я маю рацію щодо лінійної перспективи цього живопису, застосованої ще до народження Джотто, тоді, гадаю, я зробила збіса важливе відкриття».
Думаєте, столичне цабе подереться драбиною дивитися на сенсацію? А як же «Енциклопедія українознавства», антологія «Розстріляне Відродження», нарешті, поминальний томик «З порогу смерті», на яких захищено всі можливі дисертації з правом протирати штани на кафедрі теорії в інституті літератури імені Т. Шевченка, точніше, вибачте, як в п’єсі – на кафедрі теорії сучасного мистецтва? Невже не вигулькне тут герой на зразок нашого вічного міфотворця і містифікатора Юрка Винничука, який одним помахом чарівного пера створить одразу два томи розстріляного, задушеного і ще якого завгодно відродження, де, наче однорічник Марек звіряток, відкриє для історії ще купу невідомих імен, які супроти фрески Джотто, наче тесля навзамін столяра – тьху, і більш нічого!
Утім, у наській п’єсі з таким героєм не квапляться. Це, знаєте, в українській історії з культурою включно містифікації рояться на кожному кроці, короля Олелька ІІ нам пропонують на трон, як допіру, а Хвильового – на героя нації, як довіку, а тут все-таки европейська сучасна драма, тож із цим простіше. «Раптом це виявиться якоюсь дурнею, і ви гуртом порегочете над нами, - іронізує місцева музейниця, - або ж я маю рацію, і ми спробуємо розчистити живопис відбілювачем для волосся і станемо безрукими придурками, які знищили безцінний витвір мистецтва».
Нас взагалі одразу попереджають, що це не одноденна (і не одноактна) подія і вистава, тому знайдену фреску ми бачимо повністю лише наприкінці дійства. Та й то не певні, чи це вона, тож доводиться чи не за традицією театру абсурду вірити в комунізм, не зазираючи за клуню, чи пак за лаштунки драматургічного процесу. І це так само інтригує. Тож у першій сцені з-під настінного розпису відновлено лише маленький фрагмент шедевру Джотто, у другій фреску продовжують розчищати, у третій сцені вона заклеєна марлею, і лише у четвертій сцені другого акту робота над фрескою закінчується. Але навіть коли запону знімають, сенсація перебуває в темряві аж до початку сьомої сцени.
Але й на сьомий день гора не зможе народити нічого ліпшого за мишу, та й то по неї прийде столичний Магомет, бо фрески Джотто – навіть у мишачому посліді – на дорозі, в клуні, стайні чи в антології «Неопалима купина» не валяються. У даному випадку навіть не війна, що точиться довкола сенсаційної знахідки, важлива для автора п’єси. Все одно дія у ній нагадує радянську міліцію, котра, щоб не зривати місячний план, перетягує п’яного зі свого району в сусідній. І лише коли виявляється, що це не п’яничка, а герой опору, партизан-орденоносець, що не дійшов до соцзабезу чи який-небудь шедевр Василя Єрмілова, викинутий на смітник, чи та сама фреска Джотто в сільській клуні, ось тоді по гарячих слідах видаються премії та догани, а також пишуться п’єси на зразок чудових «П’ятидесятниць» Девіда Едґара. В якій історію геніяльного витвору таки вдається не те щоби відслонити, але прикрити, зробивши більш актуальним тлом, на якому гасають юрби мистецтвознавців, реставраторів, переселенців, терористів, десантників та ще безліч героїв з персонажами і звірятками з безсмертного бестіярію вищезгаданого однорічника Марека у співавторстві з незабутнім Юрком Винничуком.
Девід Едґар. П’ятдесятниця. - Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018. - 144 с.
Коментарі
Останні події
- 25.07.2024|15:11Нові горизонти "Літературного Чернігова"
- 13.07.2024|15:05Десятий Ше.Fest 2024 оголосив дати фестивалю
- 13.07.2024|14:42Петро Скунць знову у колі своїх сучасників
- 12.07.2024|10:21У Києві відбудеться Гаражна субота із Старим Левом у Музеї Ханенків
- 12.07.2024|10:15Фестиваль «Фронтера» оголосив програму: чого чекати відвідувачам
- 06.07.2024|12:14У Луцьку відбудеться IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»
- 03.07.2024|21:11Пес Патрон і Великий Т: вийшов друком новий комікс про легендарного пса
- 27.06.2024|19:10У Швеції готується виставка зі знищеними внаслідок російського удару книгами
- 27.06.2024|12:35Десятий Ше.Fest 2024 оголосив дати фестивалю
- 23.06.2024|08:37Українка, яка з Кобзарем у руках полонила Рим