Re: цензії
- 06.05.2024|Віктор ВербичРута Ружин - українська міс Марпл: екскурс у світ двох романів Надії Гуменюк
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
Видавничі новинки
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Клариса Пінкола Естес. "Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Станіслав Арсьонов. "Посібник зі щастя. Як наповнити своє життя достатком і радістю"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
- Стюарт Тертон. "Сім смертей Евелін Гардкасл"Книги | Буквоїд
Авторська колонка
Суцільний тролінг. Виходу немає?
Коментарі на «Буквоїді» інколи засмучують. Своїм цинізмом, жовчю і неповагою до інших людей. Ще більше засмучує те, що пишуть їх не підлітки, які ще й не підозрюють, що словом можна запросто вбити, а люди з літературного або наближеного до нього кола.
Хто-хто, а вони добре розуміють і ціну слова, і його силу. Тим не менш, віртуозно вправляються у власній дотепності, із первісною радістю танцюючи на кістках колег по цеху, не думаючи про наслідки свого словоблудства.
Звідки стільки злості й агресії, галасу і шаленства? Самовпевненості, нетерпимості до інших і бажання образити?!
У цьому, звичайно, немає нічого дивного, адже зараз грубіянять скрізь - на вулиці і в магазинах, в соціальних мережах і поліклініках, в школі вчителі грубіянять учням, а учні - вчителям.
Але через хамство «майстрів слова» стає особливо ніяково саме тому, що є в цьому є якась невідповідність. Адже боксери не застосовують свою силу наліво і направо, бо знають - їхній удар може бути смертельним для оточуючих. Літератори, для яких таким «кулаком» є слово, б´ють навідліг.
Майже так само неприємна грубість лікарів. Особливо - педіатрів. Бо в дитячу поліклініку навряд чи хтось прийде без потреби. І незалежно від того, велика проблема чи маленька, кожен з дорослих дуже переживає за свою дитину, а дитина просто нервує в незнайомій обстановці. І замість того, щоб заспокоїти і підбадьорити - цей холодний душ за комір. Може хамство медперсоналу - своєрідна шокова терапія, але грубіянять в дитячій поліклініці практично всі. Вони не приховують своєї зневаги. Моя дитина, не обізнана з тонкою грою тролів на просторах інтернету, постійно запитувала мене у лікарні: «А чому вони ТАК з нами розмовляють?».
«Мамочко, епідоточення ставиться останнім, приходьте після реєстратури», - це важлива пенсіонерка, при печатці. У реєстратурі: «Які хірурги? Шукайте журнали на першому поверсі - ми вас самі нікуди не запишемо! Мамочко, як не знаєте, де шукати? Ви що, вперше тут? Ах, вперше! Ну, тоді пошукайте!». Терапевт, якого бачу вдруге у житті: «Ти тільки на канікулах всіх лікарів з ним пройди! Зрозуміла? ». Гастроентеролог навіть не вислухавши: «А я знаю хто вам потрібен?!» У лабораторії: «Не туди! Спочатку внесок оплатіть, потім - на стіл ставте. А сміттєвого відра, мамочко, у нас немає - з поліклініки вийдіть, там баки стоять у дворі - туди баночку і викиньте!».
Тут вже, на відміну від епістолярного спілкування, стилістичні конструкції не настільки витончені, головне в інтонаціях, міміці, напівнатяках. Чого варте лише поблажливе звернення «мамочко»!
Найстрашніше, що вириватися з цього кола неможливо - хамство наздоганяє тебе всюди, навіть не залишаючи мінімального шансу повірити в те, що щось зміниться.
Біля кабінету, де беруть аналіз крові, завжди плачуть діти. Тому в довгій черзі традиційно неспокійно. Цього разу у страшному кабінеті, на який з недовірою косяться всі присутні малюки, жалібно заплакав хтось зовсім маленький і разом з цим тоненьким голоском верескливо і вимогливо кричав хтось більш дорослий. Коли відчинилися двері кабінету, з´явилося троє. Немовля розривалось від образи на руках у молодої мами, яка вже не кричала, а щось шипіла йому тихим голосом. Я розчула тільки слова молодого тата, який примирливо сказав: «Ну не треба на дитину матом»...
З задуми мене вивела жінка: «Ви не знаєте де вихід? Не знаєте вихід де? Я вже всюди шукала, а його ніде немає», - кілька разів повторила вона розгублено. У поліклініці робили ремонт, і головний вхід закрили, а знайти інший було зовсім непросто.
Коментарі
Останні події
- 07.05.2024|08:2711-12 травня у Львові відбудеться Coffee, Books & Vintage Festival #4
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив