![](/_img/book-top.gif)
Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Авторська колонка
Негайно змінитися
Минулого року романи Ліни Костенко і Василя Шкляра добряче сколихнули наше літературне середовище, але вже й вони практично зникли з медійного порядку денного. Якось усе воно вихлюпнулося, розлилося, забродило, а потім змаліло до рівня персональних амбіцій і дрібних причіпок, та й благополучно зійшло нанівець.
Що ж, недосказаність і недодуманість наших рефлексій є одним із головних симптомів того «самашествія», про яке написала Костенко. Втім за всіма скандалами, піаровими і пірровими успіхами молодої української літератури та її окремих представників, лишилися недовисловленими, як на мене, деякі посутні речі. Про них коротко, навздогін паротягу укрсучліту й хотілося б сказати.
Ці романи є для мене знаковими щодо того світоглядного і психологічного рубежу, який перейшла українська колективна свідомість. Аби уникнути двозначностей, зазначу одразу, що літературу я розглядаю через призму її соціальної функції. Ця функція може бути різною: література як вид товарів і послуг, засіб виховання молодого покоління, інструмент поширення ідей та цінностей (зокрема, естетичних). У даному випадку мені йдеться про національну самосвідомість, її сучасні виклики і ті відповіді, які пропонують два конкретних автори у двох конкретних творах.
Думаю, що їхній сумарний месидж наступний: так далі жити не можна, слід негайно змінитися.
Свого часу подібну настанову сформулював у якості універсального імперативу Крішнамурті. Тому нашу ситуацію не слід вважати винятковою. Перед необхідністю змінитися повсякчас постає людина, група, спільнота і навіть людство в цілому. Але українська спільнота традиційно виявляє особливу упертість в небажанні змінюватися, тому й знадобилося таке спеціальне послання, та ще й у двох варіаціях, і невідомо, чи результативних…
Якщо вдатися до медичних аналогій, то роман Костенко – це епікриз, або ж конспект скарг хворого, а роман Шкляра – це чудодійна таблетка, під дією якої світ навколо змінюється невпізнанно.
Українство змучилося своїми нерозв’язними дилемами, воно страждає на психастенію, а залишки своїх душевних сил витрачає на обслуговування усіх різновидів манії – манії переслідування, манії надцінних ідей, манії величі вкупі з комплексом неповноцінності та постгеноцидним рефлексом індивідуального (а не колективного) самозбереження.
Ліна Костенко докладно описала всі чи майже всі смислові, логічні й аксіологічні траєкторії, якими рухається ця хвороблива свідомість замкнутими колами своїх рефлексій. Іноді вона сама йде слідом за цією свідомістю, іноді безжально її викриває. Голос лікаря тут часом зливається з голосом хворого, але плівка і в цей час крутиться та незворушно фіксує драми асоціацій і дисоціацій. Особливо моторошно стає від оптимістичного фіналу роману. Таке враження, що самашедшому намалювали на стіні його палати відкриті ворота у світ з гірляндами квітів і усміхненими обличчями рідних і близьких.
Василь Шкляр подає цілком альтернативний смисловий континуум. У ньому все чітко й однозначно. Життя – одне, мета – одна, є вороги і є побратими. Для того, щоб жити в цьому світі, треба або перенестися уявою у відповідний час і місце (як це зробив автор), або перенести відповідні реалії та мотивації в наше сьогодення. Власне, на це й націлений роман, він дає систему координат, в якій українець виходить з манівців і психоаналітичних хащів на ясні зорі і чисті води діяльності, сенсовості, подвижництва.
Костенко кличе вийти з печери своїх страхів, а Шкляр пропонує увійти в колісницю своєї долі.
Хтось слідом за ними вийде й увійде.
Більшість поки що залишаться там, де є.
Але механізм перетворень вже запущений, і все залежатиме від ферментів, каталізаторів, зовнішніх і внутрішніх впливів. І зрештою народиться нова національна сутність. Література нам про це дасть знати.
Коментарі
Останні події
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”
- 06.12.2024|18:41Вікторію Амеліну посмертно нагородили Спецвідзнакою Prix Voltaire
- 05.12.2024|13:28Оголошено довгий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік