Re: цензії

14.11.2019|Уляна Гурбик
Зубси. Усмішка-це моя суперсила!
14.11.2019|Богдан Дячишин, Львів
Духовний вимір сльози
12.11.2019|Микола Адам, Білорусь
Література – це я
04.11.2019|Ігор Зіньчук
Як підкорити машину часу?
03.11.2019|Ніна Бернадська
Коли ж настане доба Дінапра?
30.10.2019|Михась Ткач, письменник, головний редактор журналу «Літературний Чернігів»
Словник Ткача – унікальне явище
29.10.2019|Наталія Мрака, кандидат психологічних наук
Паризьке літо з художником Ерделі
25.10.2019|Микола Гринь, член Національної спілки журналістів України
POST. POST.SKRIPTUM
Невпинний пошук себе і власного шляху
22.10.2019|Ярослав Поліщук
Втеча старого Пегаса
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

18.01.2013|07:17|Буквоїд

Олеся Мудрак-Ковалівна: «Думаю, що нині українська література має потужну прозу, що не програє перед світовою»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поетка Олеся Мудрак-Ковалівна.


- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження. 

-Література – така Стихія, що випробовує читача в кількох аспектах: вербальному, естетичному, психологічному і духовному. Ніхто не може нав´язати свободу рецептивного вибору, на отримання насолоди від спілкування з художнім твором, на самоті. Книга – своєрідний інтим, що зумовлює «побачення» з автором віч- на-віч, з його героями, метафорами, енергетикою слова… Тут першорядну роль відіграє магія декодування тексту, відчування його на смак і запах.

Останнім часом читаю багато Поезії – різновекторної, різнокаліберної, з насиченими густими поворотами думки, з настроєвими і психологічними перепадами… При цьому, мене ніколи не цікавить міра розкрученості автора, його регалії, чи – популярність… Наприклад, В. Свідзінський приковує увагу витонченою культурою поетичного мовлення, натурфілософською метафорою, заглибленням у метафізичні світи, хоча він ніколи не світився на поверхні літератури. Мене захоплюють як інтровертивні, герметичні поети, на зразок «Київської школи», «срібного віку», так і екстравертивні, епатаційні, як-от футуристи. Можу читати паралельно лірику Лесі Українки й Б.-І Антонича, Л. Талалая й В. Герасим’юка… Це стосується також доробку мого покоління (хоча деякі літературознавці вважають, що література не поділяється на покоління: бо є талановитий автор, або його нема, не залежно од віку), читаю Д. Лазуткіна й О. Коцарєва і – відому тільки вузькому колу, але – талановиту Ірину Скакун…

 Якщо це проза чи драматургія – вона обов’язково має бути складною з напруженими сюжетом, з фабульними інтригами, з елементами потоку свідомості, вишуканою стилістикою, з інтертекстуальними принадами, що властиві не тільки постмодерністській літературі, і т. п. Захоплююсь англомовною прозою, іспанською драматургією, російським епістолярієм…

Особливе значення для мене має експериментальна проза Ольги Кобилянської, М. Йогансена, В. Домонтовича, А. Любченка, драми Лесі Українки, М. Куліша, В. Винниченка…

Тоннами читала би твори Ю. Винничука, В. Медвідя, Є. Пашковського, Марії Матіос, Галини Тарасюк, Євгенії Кононенко, Оксани Забужко, Ю. Андруховича, В. Портяка, Братів Капранових– думаю, що нині  українська література має потужну прозу, що не програє перед світовою. Очевидно, історики матимуть неабиякий клопіт, аби осмислити різножанровий сплеск, що спостерігається в сучасному письменстві.

 

- Як обираєте книжки для читання?

- Книжки для читання обираю за настроєвим принципом. Іноді хочеться побавити себе чимось легеньким, як повітряна кулька – тоді дістаєш книжечку для дітей, кличеш донечку – і ти – в польоті… Частіше бажається гостренького і приперченого, і  тоді осягаєш твори В. Набокова, чи Маркіза де Сада, чи «Коханця леді Чартерлей», зрештою, відкриваєш сайт «Дотик словом» (любовно-еротична лірика) – і відчуваєш коливання слова, серця, чуєш зміну напівтонів, зростання і спад синтаксичних конструкцій…

А коли хочеш пізнати себе ще раз і ще раз – перечитуєш аналітичну психологію, психоаналіз або езотеричну літературу.

Найчастіше, інтригує книгою мій чоловік – і тоді вже стає цікаво її негайно схопити, прочитати, і викликати сімейну дискусію з приводу прочитаного.

Література для мене має бути якісною і енергетично місткою. Не читатиму бульварних романів, або масової літератури – на них є свій читач.

 

 - Що можете порадити для читання іншим?

- У кожного твору є свій читач, який, відчуває його подих, який проектує свій світогляд і свій внутрішній світ на цей твір, а чи – навпаки.

Не беруся нав’язувати комусь те, що кревно моє, дивовижно-містке, що своєю образною, емоційною, інтелектуальною місткістю наповнює, пантеличить…

Тому у справі книжки і автора, так само, як в любові, - ніхто нікому – не порадник. Треба тільки, щоб чуття часу тиші і звука слова лишалося одкровенням на самоті….



Додаткові матеріали

25.12.2012|07:50|Re:цензії
Оксана Сайко: «Якщо з перших прочитаних слів я відчула мелодію книги й вона мене захопила – вже не зможу її не прочитати»
24.12.2012|13:10|Re:цензії
Оксана Думанська: «Порадити людям, які заходять на «Буквоїд», доволі складно — вони добре поінформовані читачі»
21.12.2012|07:57|Re:цензії
Валерій Калниш: Дітям раджу книги Вестлі Анне-Катаріни, підліткам –братів Стругацьких, дорослим - Памука
20.12.2012|07:50|Re:цензії
Олена Гусейнова: «Фраза «порадь щось почитати» завжди мене бентежила»
18.12.2012|10:45|Re:цензії
Анна Хома: «Вибираю книгу просто: гортаю, читаю уривки, і якщо затягує і проситься до рук — купую»
17.12.2012|07:50|Re:цензії
Інга Кейван: «Роман, який приніс мені неабияке задоволення — це «Діти застою» Василя Кожелянка»
14.12.2012|07:50|Re:цензії
Роман Черковський: Заходжу до книгарень, гортаю книги, читаю анотації і вибираю те, що сподобалось після випадково перечитаних абзаців
12.12.2012|07:35|Re:цензії
Катерина Міхаліцина: Діти, які слухали й читали добрі тексти, обов’язково розумітимуть поезію
10.12.2012|07:52|Re:цензії
Оксана Куценко: «В книжках для дітей є певні «ключі», які ми губимо, виростаючи»
08.12.2012|09:36|Re:цензії
Юрій Іздрик: «Читаю лише, лежачи в ванні»
07.12.2012|07:53|Re:цензії
Дзвінка Матіяш: Книги — які радять читати друзі — мабуть, читаю найчастіше
04.12.2012|09:05|Re:цензії
Артем Чапай: «Найкращим з українського, що читав за останній рік, лишається «Хронос»
03.12.2012|07:30|Re:цензії
Ірен Роздобудько: «Зараз моє читання є невпорядкованим, дещо гурманським, інтуїтивним…»
02.12.2012|11:23|Re:цензії
Олесь Доній: Раджу всім прочитати «Червоний» Андрія Кокотюхи
30.11.2012|08:01|Re:цензії
Катерина Борисенко: «Обов’язково читайте дітям перед сном!»
28.11.2012|07:35|Re:цензії
Любко Дереш: «Остання прочитана книга — рання робота Орхана Памука «Біла фортеця»
19.11.2012|07:48|Re:цензії
Галя Шиян: «Антиутопії — один з моїх улюблених жанрів, бо розкриває і тонкощі людської натури і абсурдність соціальних устроїв та систем»
14.11.2012|12:55|Re:цензії
Настя Мельниченко: Завжди раджу Салмана Рушді. З художньої літератури він запав у душу найбільше
12.11.2012|07:38|Re:цензії
Поліна Городиська: «Читаю переважно у дорозі»
09.11.2012|07:21|Re:цензії
Надійка Гербіш: Книжки обираю за критерієм присутності натхнення
07.11.2012|07:30|Re:цензії
Віктор Васильчук: Читайте українські народні казки
05.11.2012|09:02|Re:цензії
Оксана Щур: «Раджу читати мемуаристику, щоденники й автобіографії»
01.11.2012|07:44|Re:цензії
Світлана Поваляєва: «Переважно читаю спеціальну буддійську літературу, художня мені набридла»
30.10.2012|07:21|Re:цензії
Максим Кідрук: Останній роман Кінга — це справжній шедевр
25.10.2012|09:08|Re:цензії
Мідна: «Книжка як і учитель – приходить, коли готовий учень»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери