Re: цензії

Ця зима у мене вкотре проходить під знаком Мумі-тролів Туве Янсон (переклад Наталії Іваничук). Коли на новий рік не випав сніг, узяв до рук повість «Зима-чарівниця», щоб повтішатися справжній зимі, відчути себе гемулем на лижвах... А потім зачепився і дочитую вже до початку і до кінця - з середини, звісно :).

З величезним задоволенням перечитав збірку дорослих оповідань Кіплінґа з веселенькою назвою «Місто страшної ночі», яку видала «Піраміда» у серії «Майстри українського перекладу». Це старі переклади Юрія Лісняка, що колись видавалися «Дніпром» у серії зарубіжної новели. На увагу заслуговує сама серія - адже прізвище перекладача не лишається у тіні, а виноситься на штандарти. Це великий плюс. Гарне видання, геніальні оповідання і не гірші переклади. До того ж, визначився, які з оповідань Кіплінґа перекладатиму в майбутньому - нема сенсу повторюватися, краще за Лісняка зробити важко, та й не потрібно, але стільки ще всього з Кіплінґа не перекладене... Дав би Бог сили.

З подачі Антона Санченка придбав у «Темпорі» Книгу Джозефа Конрада «Зроби або помри». Мені подобається купувати там книги. Класно так виходити зі свого пропахлого хімікаліями інституту, минати нічний клуб «Авалон» і потрапляти у офіс видавництва з привітними працівниками. Трохи мене ціна гризнула, але то таке :). Дико проперся новелою (чи повістю?) «Молодість» у перекладі Петра Таращука. Невже колись я озирнуся на своє життя і теж побачу його без прикрас? Досі, зізнаюся, читав лише «Лорда Джіма», та й то у час, коли не міг його як слід зрозуміти... Переклади зроблені у різний час, більшість довоєнні - перекладачі Вільховий і Рошківський. На мою думку, бракує їм загальної редакції. І якщо стилістично дуже важко щось коригувати (і, можливо, некоректно), то різношерстий правопис трохи напружує. Приміром, у одному оповіданні немає літери «ґ» навіть у безапеляційних словах типу «ґудзуватий» чи «ґрунт», а у іншому вона вигулькує, приміром, у «джунґлях». Хоча, на «джунґлі» я не нарікаю :) В усякому разі, приємно, що старі переклади повертаються.

Головне розчарування - завершальна книга фентезі-тетралогії Крістофера Паоліні «Ерагон». Її взялося видавати видавництво «Ранок», що ще додати? І хоча я читав попередні три книги, однак жевріла надія, що четверта неприємним сюрпризом не буде. Марно. Панове Ушкалови, що зробили переклад, мало що попереплутували деякі імена з попередніх книг, та ще й наситили і без того бідну і «полотняну» мову русизмами... А палітурка підказувала, що не варто витрачати гроші й час...

Що плануєте прочитати?

Саме сьогодні затоварився книгами Оке Гольмберґа «Туре Свентон - приватний детектив», Пера Петерсона «Верхи на крадених конях» та Ганни й Клауса Гаґерупів «У страху великі очі» («Навчальна книга - Богдан»). Цим придбанням починаю епоху Галини Кирпи :). Вона чудова людина і прекрасний перекладач. Планую гарно розслабитися з дитячими книгами і поекзистенціювати, даруйте на слові, з Петерсоном.

Хочу прочитати «Сказання з Небезпечного Королівства» Дж.Р.Р.Толкіна. Їх видала «Астролябія» у перекладі Катерини Оніщук та Олени О´Лір. Дещо я читав російською, дещо мріяв перекласти... Був би вже купив, так надіюся, що подарують... Натяк-натяк-натяк :)

Хочу нарешті прочитати першу частину «Пригод вужа Ониська» Олександра Дерманського («Теза»), бо читав другу, доки продавав книги на «Медвіні» - сподобалось. Ще хочу мати два томи «Червоне і чорне - чорне і червоне», але головним чином для полиці й благоговійного трепету :)

Що Ви радите почитати іншим?

Ну, це залежить... Я приміром, раджу почитати «Суперагента 000» Лесі Ворониної. А раптом цей запитальник читає сивочолий дядечко з Овідіополя? Йому я пораджу Санченка «Нариси Бурси. Отже - усе навпаки?

Тому я скажу так. Залежно від того, що вам до душі.

Якщо ви читаєте Наталю Забілу - беріть Георгія Фальковича, якщо Алана Мілна «Вінні-Пуха» - Свена Нордквіта «Петсона і Фіндуса», якщо шкільні історії Всеволода Нестайка - Валентина Бердта «Мого друга Юрка Циркуля», якщо «Гаррі Поттера» Джоан Ролінґ - то «Чорнильне Серце» Корнелії Функе, якщо Толкіна «Володаря Перстенів» - «Легенди Світокраю» Кріса Рідела та Пола Стюарта, якщо «Поліанну» Елеонор Портер - «Невгамовна Кейті» С´юзен Кулідж, якщо «Маленького Принца» Антуана де Сент-Екзюпері - «Повістинку про Потворка» Віктора Терена та «Звук павутинки» Віктора Близнеця.

Якщо ви читаєте газети - читайте «Буквоїд». Їй-Бо!