Які книги Ви читали останнім часом? Що сподобалось, що ні? 

Вважаю себе досить специфічним читачем, оскільки переважно читаю книжки, які не належать до художньої літератури.

Останній місяць присвятив «Психологии лидера» засновника сучасної онтопсихології Антоніо Менегетті, якого знаю за книжкою «Женщина третьего тисячелетия», а також нарисам Дмитра Мережковського «Толстой и Достоевский. Вечные спутники». Мережковський, як завжди, грунтовний, панорамний, вражаючий важливими деталями. Від Антоніо Менегетті очікував на більше, особливо, якщо врахувати вартість книжки (170 грн). Якщо зовсім відверто, то нового там нічого не знайшов, та ще раз переконався: реклама книжки інколи важливіша за її зміст.

Що ж до художньої літератури, прислухався до Артема Шевченка, який радив «Ідіота» Достоєвського. Хай там як, але зізнаюся: від інфантильного князя Мишкіна у віддзеркаленні уявлення Федора Михайловича я не в захваті, хоча ті епізоди, які він пережив сам, намалював дуже вдало (покарання та раптове помилування, та й пов´язаний епізод з описом гільйотини). 

Що плануєте прочитати?
Вже придбав на вторинному книжковому ринку «Врачевание и психика» Стефана Цвейга (усього за 20 грн., дивуюсь цим продавцям, які можуть рідкісну книжку Цвейга продавати дешевше за макулатурні видання Мінаєва чи Мариніної). Звісно, особливо цікавить Фрейд, хоча Месмер, напевно, не гіршим буде в інтерпретації Цвейга.

Також інколи читаю Ошо, - в нього є багато чудових відвертих речей, про які не зайве поміркувати.

Щоб Ви радили почитати іншим?  

Напевно, здивую, але тим, хто не читав Еріха Фромма «Человек для себя», Віла Дюранта «Цезарь и Христос» та Ролло Мея «Парадоксы любви и секса», раджу перш за все. Це те, що дозволяє глибоко зазирнути в себе.