Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Андрій Курков: український пацифіст
Cвіт уявлень Андрія Куркова великий, він надзвичайно багатий, його набагато більше, аніж потрібно окремому українцеві (росіянинові) або німецькому бюргерові.
Зазвичай критики намагаються супроводити рецензією появу тієї чи іншої книги, що з´являється на ринку. Однак часом, особливо, коли автор уже відбувся, а його світогляд являє собою досить жорстку конструкцію, не зайве представити автора, як носія певної літературно-філософської концепції, маяка, що випромінює світло певних цінностей.
Не кривлячи душею, можна сказати: світ уявлень Андрія Куркова великий, навіть надзвичайно багатий, його набагато більше, аніж потрібно окремому українцеві (росіянинові) або німецькому бюргерові. Можливо, саме тому Куркова охоче перекладають іншими мовами. Він давно навчився вміло протиставляти метушливому світу мегаполісів досить вишукані ніші мрій, у яких душа Читача здатна не лише відпочивати, але й розглядати для себе якусь спокусливу альтернативу бездомному животінню у квартирах і офісах. Читач давно відкрив для себе волелюбний світ цього письменника, ще в середині 90-х звернувши увагу на його винятковий пацифізм. Дійсно, на противагу авторам брошур-бойовиків, що заполонили ринок, Курков переконливо й чітко доводив: пальці, що звикли натискати на спусковий гачок автомата, втрачають чутливість при дотику до жінки. Ця антивоєнна філософія пронизує і більш зрілі здобутки письменника: по-моєму, як філософ, Курков розкривається повністю, коли пише у «Законі равлика» про спалені в чеченській топці душах, дивуючись, що так мало потім попелу залишається від тієї істоти, яка ще вчора була здатна любити й мислити.
На жаль, Курков із часом стає більш передбачуваним і схематичним. Не виключено через те, що чимдалі комерціалізована література стає тим двосічним мечем, що може відітнути все те, що справді має стосунок до вічності. Хтось може заперечити: та що там Курков, вся сучасна проза, від Коельо до Ульбека діє за спрощеними схемами й, майже завжди можна сказати, про що піде мова через 3-4 сторінки! Можливо. Сьогодні, справді мало хто читає Мережковського або Достоєвського. Можна припустити, що мова нового Набокова-не-педофіла або Буніна-не-оповідача не буде затребувана, а значить, і книги не будуть продаватися. Але ми забули, що головне завдання письменника - дивитися у завтрашній день. Це виходить у сучасників усе рідше, і в Куркова також.
Ще одне вузьке місце творчості Куркова - жіночі образи. Якщо відверто, їх просто немає. Але, на щастя, від цього не страждає філософія письменника. Набагато гірше в уяві реалістів приживаються фантасмагорії, на кшталт використання пінгвіна на похоронах, або пошук пінгвіна з ризиком для життя в бандитських лігвищах або на чеченській війні. Часом створюється враження, що віртуальність зображення миру для того й випрацьовується, щоб підвести до справді чудових художніх відступів. За них ми і будемо любити цього письменника, що став самобутнім борцем і відкрив нові літературні обрії. І сподіватися, що він подарує ще не одне захоплююче одкровення. Зрештою, саме на них ґрунтується фундамент щирої творчості.
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 23.12.2024|20:38Вийшов друком другий том духовних записок Ігоря Павлюка
- 23.12.2024|18:24У ВСЛ виходить новий роман Євгенії Кузнєцової «Вівці цілі»
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу