
Re: цензії
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Андрій Курков: український пацифіст
Cвіт уявлень Андрія Куркова великий, він надзвичайно багатий, його набагато більше, аніж потрібно окремому українцеві (росіянинові) або німецькому бюргерові.
Зазвичай критики намагаються супроводити рецензією появу тієї чи іншої книги, що з´являється на ринку. Однак часом, особливо, коли автор уже відбувся, а його світогляд являє собою досить жорстку конструкцію, не зайве представити автора, як носія певної літературно-філософської концепції, маяка, що випромінює світло певних цінностей.
Не кривлячи душею, можна сказати: світ уявлень Андрія Куркова великий, навіть надзвичайно багатий, його набагато більше, аніж потрібно окремому українцеві (росіянинові) або німецькому бюргерові. Можливо, саме тому Куркова охоче перекладають іншими мовами. Він давно навчився вміло протиставляти метушливому світу мегаполісів досить вишукані ніші мрій, у яких душа Читача здатна не лише відпочивати, але й розглядати для себе якусь спокусливу альтернативу бездомному животінню у квартирах і офісах. Читач давно відкрив для себе волелюбний світ цього письменника, ще в середині 90-х звернувши увагу на його винятковий пацифізм. Дійсно, на противагу авторам брошур-бойовиків, що заполонили ринок, Курков переконливо й чітко доводив: пальці, що звикли натискати на спусковий гачок автомата, втрачають чутливість при дотику до жінки. Ця антивоєнна філософія пронизує і більш зрілі здобутки письменника: по-моєму, як філософ, Курков розкривається повністю, коли пише у «Законі равлика» про спалені в чеченській топці душах, дивуючись, що так мало потім попелу залишається від тієї істоти, яка ще вчора була здатна любити й мислити.
На жаль, Курков із часом стає більш передбачуваним і схематичним. Не виключено через те, що чимдалі комерціалізована література стає тим двосічним мечем, що може відітнути все те, що справді має стосунок до вічності. Хтось може заперечити: та що там Курков, вся сучасна проза, від Коельо до Ульбека діє за спрощеними схемами й, майже завжди можна сказати, про що піде мова через 3-4 сторінки! Можливо. Сьогодні, справді мало хто читає Мережковського або Достоєвського. Можна припустити, що мова нового Набокова-не-педофіла або Буніна-не-оповідача не буде затребувана, а значить, і книги не будуть продаватися. Але ми забули, що головне завдання письменника - дивитися у завтрашній день. Це виходить у сучасників усе рідше, і в Куркова також.
Ще одне вузьке місце творчості Куркова - жіночі образи. Якщо відверто, їх просто немає. Але, на щастя, від цього не страждає філософія письменника. Набагато гірше в уяві реалістів приживаються фантасмагорії, на кшталт використання пінгвіна на похоронах, або пошук пінгвіна з ризиком для життя в бандитських лігвищах або на чеченській війні. Часом створюється враження, що віртуальність зображення миру для того й випрацьовується, щоб підвести до справді чудових художніх відступів. За них ми і будемо любити цього письменника, що став самобутнім борцем і відкрив нові літературні обрії. І сподіватися, що він подарує ще не одне захоплююче одкровення. Зрештою, саме на них ґрунтується фундамент щирої творчості.
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"
- 11.10.2025|13:02Вероніка Чекалюк презентує у Відні унікальні "метафоричні карти" для спілкування за столом
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні
- 03.10.2025|10:47В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
- 03.10.2025|10:44Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
- 30.09.2025|19:02Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
- 30.09.2025|18:58Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»