А ви коли-небудь ступали по землі босоніж? Якщо й так, то — давно, можливо, в ранньому дитинстві, коли світ здавався простим, трава — високою, а почуття — щирими та справжніми. А якщо нині ступити на землю нашого сучасного паноптикуму — щиро, без товстих підошов набутих стереотипів, без модельних каблуків нав’язаного світобачення? Так, щоб між почуттями та сприйняттям буття лишилася тільки поетична стежка споришу, зроблена для вас автором. 

Чому, навіщо? А тому, що:

серед усіх нескінченних

ілюзорних 

постійних виборів

найперше 

й найважливіше —

завжди обирай 

себе

«Хто доріс до світла й до неба — тому взуття непотрібне», — філософськи зазначає Олександр Козинець. Кандидат педагогічних наук назвав свою дванадцяту книгу поетичним календарем, розграфивши її на місяці та сезони. Письменник просто та незаангажовано звертається до нас із вами, пропонуючи бути світлими у цьому важкому та мінливому сьогоденні, коли легко можна втратити дім, рідних та зрештою — самих себе:

бо якщо не мати

своєї системи координат —

доведеться жити

в системі нав’язаній…

Отож «нав’язана система» координат. Що це може бути? Як із цим боротися і головне — помітити? Щонайперше — це настрій нашого внутрішнього стрижня — гонитва та суєта за минущими принадами цього світу. І в цьому щось є і від біблійної мудрості Екклезіяста, і від незворушної східної філософії Конфуція. Адже досить часто світогляд Олександра перегукується зі знаменитими хоку, маючи, втім, не класичну стислість у три строфи, а наш — український, персоніфікований варіант:

настрої часто залежать

від роботи й зарплати

але досвід показує

скільки б не мали — 

мало

не важливо насправді

якою раніше була ти

набагато важли́віше 

те

ким ти стала

«Стежки босоніж» — про важливість внутрішнього світу, про сприйняття себе в повсякденному бутті, про наш із вами внутрішній світ. 

Книга розрахована на жіночу аудиторію, тому звертання йде безпосередньо до ліричної героїні. А ще ця збірка може бути вашим календарем передбачень і пророцтв, містить чотири розділи, як чотири пори року: Зима, Весна, Літо, Осінь, із місяцями та числами. Одним словом, ваша стежка легко перетворюється на власний поетичний календарик. «Є стежки, якими можна скоротити дорогу», — зазначає автор 3-го січня. «Там де крапка — виправляй на кому», — радить 19-го квітня та додає 7-го вересня: «Довкола твого серця гори з правічними деревами…».

Інколи ми самі не помічаємо внутрішнього ресурсу та багатства власної душі. Тож письменник звертається до ліричної героїні мрійливо та щемко:

скільки в тобі тепер

ще не розкритих сил

попри те що ти вже

неймовірна

глибока

й казкова

А ще за зовнішньою простотою поетичного рядка Олександра криється величезна та напружена робота. Адже у цьому поетичному щоденнику із 366 віршів на кожен день року створено не просто відповідний настрій, а такий собі мікрокосм порад, емоцій та неймовірно довершено огранених слів. У чому секрет сонячності «Стежок босоніж» та й усіх попередніх збірок Олександра Козинця? Відповідь на це дає сам письменник:

пише про щастя той

хто відчував жалі

ділиться світлом той

хто знає йому ціну!

Шукайте свої передбачення та побажання на щодень, мандруйте поетичними стежками Олександра Козинця — й ваші будні стануть сонячними, а життя сповниться новими сенсами та баченням саме своєї дороги.