Якось на Форумі видавців у Львові Іван Малкович презентував нову книгу його видавництва. Я побувала на цій зустрічі, послухала про книгу і зрозуміла, що такого я ще не чула, а можливо, і не знала. Цією книгою була енциклопедія «Український космос».

Саме тоді я дізналася, що редакційно-видавничий процес пізнавальних видань – непросте, нешвидке і недешеве завдання.  На той момент мені здалося, що таких книг – одиниці. Ті, які пишуться з самого початку, для конкретного читача. І коли я взялася готувати цей матеріал, зрозуміла, що частково я була права у своїх міркуваннях. Пізнавальних видань для дітей, написаних українськими авторами, зовсім небагато.

Колись енциклопедія вважалася чудовим подарунком на день народження підлітку. Яскрава книга з безліччю цікавої інформації, яку, здавалося б, більше не знайти ніде. Зараз діти замовляють сучасні гаджети, які дають їм можливість сидіти в Інтернеті днями і ночами. І здавалося, де б ще можна було знайти інформації про все на світі більше? Але ж її потрібно шукати і головне знати, що саме шукати.

Енциклопедії, словники та довідники – це окремий вид видань, які є не просто цікавими та корисними, але вони сьогодні є просто необхідними. Знайти пізнавальну книгу нескладно. Але у своїй більшості це буде перекладена, часто не адаптована до українських реалій книга. Чи буде вона цікава сучасній дитині? Чим буде вона відрізнятися від статті в Інтернеті? Книга сьогодні має зацікавлювати, чіпляти. Це завдання стояло завжди, але сьогодні, коли є така велика кількість доступних альтернатив паперовому носію інформації, це стоїть чи не на першому місці. Та і якість інформації відіграє не останню роль.

Отже, що пропонує українському юному читачеві пізнавальний книжковий ринок? Що пропонує українського, цікавого та якісного? Саме українське (не тільки в плані мови) – одна з перших характеристик, яку можна дати космічній енциклопедії «Український космос», яку видала «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Велика яскрава книга містить дані не тільки про ракети і вчених, які були причетні до перших польотів у космос, тут можна дізнатися про наших земляків, які, як виявляється, зробили так багато для розвитку космічної сфери в усьому світі.

На презентації цієї книги (Форум Видавців у Львові 2009 рік) директор видавництва Іван Малкович розповідав, яких зусиль потребувала підготовка видання. Чого тільки вартує напис на авантитулі: «Сердечно дякуємо за допомогу Леонідові Каденюку…» Видавці радилися з космонавтами, їздили до музеїв космонавтики та шукали, шукали і шукали необхідну інформацію. Тому що подібні видання вимагають обробки великого масиву інформації, консультацій з фахівцями, відповідний фото матеріал і людей, які зможуть все це зібрати до купи та оформити належним чином. У видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» це вийшло.

Таких книг небагато. Таких, мається на увазі, саме написаних для українських дітей, які зачіпають цікаві для них теми. Але вони є. Сучасні, яскраві, а головне цікаві. Варто згадати такі пізнавальні книги: Тетяна Щербаченко «Як не заблукати в павутинні», творча майстерня  «Аґрафка» «Зірки та макові зернята» («Видавництво Старого лева»), В. Левицька та Т. Катіна «Тарас Шевченко і я» (видавництво «Зелений пес»).

Це приклади сучасних пізнавальних видань, які написані українськими авторами. Є авжеж, і просто перекладені енциклопедії та довідники, на які видавництва купують права. І причина цьому є, і досить суттєва. Олександра Коваль, президент громадської організації « Форум видавців » говорить, про те, що однією з причин того, що пізнавальних видань українських видавництв небагато є відсутність кваліфікованих авторів і редакторів таких видань. Пані Олександра була керівником проекту першої української енциклопедії «УСЕ», вона впевнена, що таку роботу можна робити якісно лише зі штатом. Адже якщо такої можливості немає, то чи не єдиним варіантом лишається купівля прав на видання. Навіть сама енциклопедія «УСЕ» - не оригінальний український проект. Права на переклад текстів та ілюстрації придбали у міжнародного проекту EUROPEDIA (автор – шведський енциклопедист, засновник і президент Шведської Академії Вербовізуальної Інформації Свен Лідман). Українські автори дописали текстовий матеріал і доробили ілюстрації. Пані Олександра зізнається, що це важка і серйозна робота. Також на її думку існує проблема з концептуальністю подібних видань. Що саме подавати читачу, як відібрати з величезного масиву інформації.

Деякі українські видавництва не бояться братися за таку роботу. Згадана вище «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» має яскравий приклад «Українського космосу». А от « Видавництво Старого Лева » почало останнім часом видавати пізнавальні книги потроху, але з цікавим підходом. Письменниця та головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка говорить: «Наше видавництво намагається представити читачеві досить широкий спектр видань для дітей віком від двох до 17 років. Насамперед це дитяча художня література. На територію пізнавальної літератури ми поки що заходимо обережно. Адже є видавництва, які друкують багато дитячих енциклопедій, дитячих науково-популярних видань, розвивальних книг. Не секрет, що більшість із них не українські, видані за ліцензією».

Видавців цікавить не тільки факт, що книга пізнавальна, але й цікавий підхід до подачі матеріалу, ілюстративне оформлення. «Як не заблукати в павутинні» вразив видавців  добрим текстом з гумором, з іскрою. Книга  творчої майстерні «Аґрафка» (Романи Романишин і Андрія Лесіва) «Зірки та макові зернята» - не просто пізнавальне видання, пані Мар’яна називає її цікавим мистецьким проектом, адже важливу роль у ній відіграє ілюстрація. І це все-таки художній твір, з пізнавальним підтекстом.

«Видавництво Старого Лева» вважає, що пізнавальні видання необхідні сучасним дітям і навіть мріє про серію такого типу. Але перешкодою, говорить видавець, є  необхідність співпраці досить великого творчого колективу. На створення такої книги піде багато часу і коштів. На ринку, заполоненому іноземними зразками, він може загубитися, не витримати конкуренції. Значно простіше і дешевше купити готовий продукт і видати переклад. Тому й бракує українських авторів – бракує запиту від видавців, - говорить пані Мар’яна.

Попри це, якісні приклади саме українських пізнавальних видань є. Різне втілення, різні теми та різні автори, але ціль одна – розвинути та виховати розумного, читаючого та творчого українця.