Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Улюбленці Евтерпи
Тарас Салига. Екслібриси Евтерпи. – Львів: НВФ «Українські технології», 2010. – 326 с .
Книжка знаного львівського літературознавця Тараса Салиги «Екслібриси Евтерпи» присвячена пошуку й аналітичному препаруванню знакових постатей історії української літератури; тих постатей, без яких українська модерна культура була б неможливою або, як мінімум, виглядала би по-радянськи зредукованою, сепарованою та неповноцінною. Книга складається з двох розділів, перший із яких містить статті-дослідження творчости письменників першої половини ХХ століття. В другому розділі представлені переважно статті про письменників з ґенерації шістдесятників, з покоління самого Т.Салиги. Наскільки я розумію, писати про представників свого покоління – і радісно, і відповідально водночас. Аналізуючи світогляд своєї доби, моральні імперативи, численні здобутки і втрати, навіть суто формалістичні засновки певного етапу літературної історії, автор-сучасник, автор-самовидець – піддає препаруванню й свої почуття, свою власну життєву історію. Тож, якщо у статтях першого розділу маємо цілком тверезого та відстороненого історика літератури, то у дослідженнях про шістдесятників можна сподіватися на суб’єктивність причетного, який у амальгамі максимально об’єктивних, здавалося б, і суто наукових суджень, обов’язково розгледить і власний образ, припнутий до аналітичного матеріялу тією складною добою, суть якої – безкінечні й витратні, але які ж необхідні оборонні бої.
Тарас Салига – науковець із неабияким досвідом; від часу появи його першої літературознавчої книги минуло вже тридцять років. Мабуть, усі зацікавлені читачі пам’ятають його безкомпромісний виступ із книгою «Франко – каменяр» (2007), і це – після десятиліття активного нав’язування гуманітарній спільноті зовсім іншого образу Івана Франка з боку ліберально орієнтованих науковців. Наразі ця полеміки ніби вщухла, але це тільки до того часу, коли вже наступне покоління запрагне з’ясовувати духовні константи нації, в засновках якої назавше залишаться двоє-троє найпотужніших світочів культури нації.
Що направду вагомо у книзі Т.Салиги, – так це читабельність тексту, – безперечно, фахового, але не перевантаженого катеґоріяльним апаратом і специфічним літературознавчим інструментарієм. Це стиль досвідченого історика літератури, якому не потрібно вдаватись до філологічної еквілібристики (до якої здебільшого вдаються, аби приховати фахову анемію й убогість змісту). Насиченість фактажем і цілком адекватний рівень аналітики – так само зраджують досвідченого та серйозного науковця, метою якого є дослідження літературних персоналій у якнайширшому контексті, а не роздмухування інтелектуального туману. Читабельний літературознавчий текст на сьогодні – рідкість, тож маємо щасливий виняток, який є можливим завдяки збереженню та примноженню високих традицій українського (зокрема, й діяспорного) літературознавства. Відтак, до улюбленців Евтерпи можна сміливо зарахувати й науковця Тараса Салигу.
2013 р., м. Донецьк
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві