Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Вірші, які не договорюють і кажуть більше
І. Непокора . пісні для О: поетична збірка. — Брустурів: Дискурсус, 2014
Вірші, каже Іван Непокора, щось недоговорюють.
Бо якщо говорити — це ходити довкола замість торкнутися, то Іванові вірші – про те, що іноді взагалі не треба торкатися, бо треба вірити на слово. Бо поезія — це вірити на слово і триматися за ритм, як за рятівне коло. Напевно, вчасно кинуте комусь рятівне коло і є насправді поезією. Іноді, кинувши рятівне коло друзів, опиняємося наодинці з усіми тими нами, із яких ми вийшли і які невідступно ходять за нами, час від часу наступаючи на наші ахіллесові п’яти.
Хто ті вони? Що болить усім цим людям? Хто з них намагався нас попередити? Й як довго нас не було?
Іванові пісні про те, як далеко може зайти наша пам’ять у цьому одвічному пригадуванні й розпізнаванні себе в інших та інших у собі. На околицях мови помічаєш, що світ де-не-де промальовано не так ретельно, не так інтенсивно, трапляються незаповнені місця: питання, на які не буває відповідей; риторичні фігури, якими можна грати в шахи чи в піддавки; неозначені форми дієслів, недоконані, непевні («бо життя — це коли ніколи не певен»). Бо якщо творення світу залежить від тебе, то рано чи пізно тобі трапиться та година страху, коли художник не може завершити картину.
В Іванових «Піснях для О» багато незавершеного, триваючого, схопленого напівдорозі, застиглого у своїх безкінечних перетіканнях і метаморфозах («Чоловік, який нам здавався деревом, виявився жінкою»). Оmnia fluunt, omnia mutantur. Усе може бути всім і нічим водночас, частиною і цілим, причиною і наслідком. Люди заховані за літерами та займенниками, безособові, а водночас — дуже конкретні, впізнавані і живі. Настільки живі і реальні, що відразу хочеться побалакати з Л., поділитися планами з О. чи покататися на роверах із Квітославою. Так багато промовистих подробиць, кожна з
яких наштовхує на роздуми, так багато натяків, що кожну з історій хочеться сприймати особисто і приміряти на себе. Іван ніби неквапливо виймає різний дріб’язок зі своїх кишень, роздивляється і розкладає перед нашими очима в йому одному відомій послідовності, схожій на музику (ту, найкращу, яку завжди чуємо випадково). Вихоплені зі свого звичного оточення звичайні речі і випадкові люди починають значити щось набагато більше, бо все воно нам дається для чогось важливого. Важливого, як оте питання наприкінці: чим є насправді вірш? Мандрівкою до себе, відповіддю і питанням водночас, мовою, котра мала бути домівкою, зізнанням у коханні, жодного разу не вживши слова «люблю».
Буває, що вірші договорюють за автора те, про що він сам собі не зізнається. Буває, що вірші знають більше за автора.
Коментарі
Останні події
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"
- 08.04.2024|13:56Війна та нові співбесідники для України
- 08.04.2024|13:54Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія»