Ювілейний Шевченківський рік наповнений різноманітними подіями суспільно-політичного, культурно-історичного характерів, і чим він закінчиться, якими сюрпризами для українців і неукраїнців у світі живущих, – один Пан Біг знає.

З тих літературно-мистецьких видань, яких вже є дещиця і ще прибуде, присвячених постаті Шевченка чи перевиданню його творів, чи різноманітних інтерпретацій творчості,  можна зібрати добрий бібліографічний том. Інша справа, що буде в тому огромі матеріялів інтерпретаційних якісного. Але переконаний, що книжка, про яку хочу сказати декілька слів, вартуватиме уваги, не дивлячись на кон’юнктурний чи позаконʼюнктурний шевченківський контекст.

Олександр Деко (р.н.1926), український письменник, який вже років 15 живе за кордоном, з них добрих десять у державі Ізраїль, невтомно працює на популяризацію української культури. Він редагує журнал «Соборність» (з 1997 року), виступив ініціатором створення Спілки українських письменників Держави Ізраїль, і понад десять років ентузіястично вивчає творчий і життєвий шлях Тараса Шевченка, укладаючи «Шевченківський календар», який друкував на сторінках згаданого журналу.

Минулого року, до ювілейного Львівського форуму, Олександр Деко видав частину зібраного і упорядкованого матеріялу окремою книгою, в якій охоплено три місяці життєвої і творчої дороги Шевченка: січень, лютий, березень. Якщо зважити, що „крайній“ «Літопис життя і творчості Т.Г.Шевченка» авторства В.Анісова та Є.Середи вийшов ще 1959 року, а академічна «Шевченківська енциклопедія» ще незавершена, то безперечно, книга Олександра Деко є індивідуальним служінням Шевченкові й українській культурній справі загалом.

Академічні Шевченкознавці здебільшого є професійними снобами. Чомусь я не бачив жодної їхньої реакції на згадану працю Олександра Деко. Вони забувають, у своїй квазінауковій простоті-гордині, що завдяки ентузіастам Шевченко став ближчим і зрозумілішим для народу. І що саме ентузіасти проклали ту просіку, яка пізніше виросла в в науковий путь осмислення феномену Шевченка. Бо хто такий Ґвідо Баттаґлія, Михайло Чалий, Олександр Кониський, – як не відкривачі-ентузіясти?! Окремо стоїть Пантелеймон Куліш, який розривався між спорудженням мітологічного монументу Шевченкові і його руйнуванням. Бо наукове осмислення Шевченка почалося із Івана Франка, Василя Доманицького, Сергія Єфремова, Богдана Лепкого і завершився цей процес першою науковою біографією авторства Павла Зайцева.

Матеріял у «Шевченківському календарі» напевне що є неповним і до певної міри статично-доступним. Шкода, що укладач-дослідник, подаючи іменний покажчик «Календаря», не подає покажчик джерел, використаних у роботі (хоча імена дослідників вказані в Іменному покажчику). Це би додало наукової повноти «Календареві». Але це завдання не таке просте і одна людина не в змозі її осилити. Так само і з Примітками, які вписані в структуру тексту «Календаря», а не виокремлені.

Джерельний контекст «Календаря» – це максимально доступні видання і документи. Серед них назву декілька: Тарас Шевченко «Повне зібрання творів у шести томах» (1963-1964), «Біографія Т.Г Шевченка за спогадами сучасників» (1958), «Тарас Шевченко. Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах» (1964), «Спогади про Тараса Шевченка» (2010), «Шевченківський словник» у 2- т. (1978), книги і дослідження різних авторів: Петро Жур «Труды и дни Кобзаря» (1996), М.Ткаченко «Літопис життя і творчості Т.Г.Шевченка» (1961), Л.Большаков «По следам оренбургской зимы» (1968), В.Анісов, Є.Середа «Літопис життя і творчості Т.Г.Шевченка» (1976), Іван Дзюба «Тарас Шевченко» (2005)В. Овсійчук «Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європейської художньої культури» (2008), Н.Полонська-Василенко «Історія України» у 2-х т. (1976),  архівні документи із ЦНБ АН України та ІЛШ, журнали, альманахи ХІХ-ХХ століть, збірники наукових праць, статті, листи…

Словом, робота проведена унікальна, важка. У такій роботі можуть трапитися якісь пропуски, опущені якісь дослідження, але це вже не має суттєвому значення, бо канва біографічна і творча охоплена. І в майбутньому, при укладанні Повної Хронології життя і творчости Тараса Шевченка, автори неминуче будуть шукати «Шевченківський Календар» Олександра Деко. І не просто шукати, а читати, як захоплюючий роман-детектив, в якому постать Тараса Шевченка постане у всій величі його надлюдського чину.