Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
- Стюарт Тертон. "Сім смертей Евелін Гардкасл"Книги | Буквоїд
- Ліндсі Паверс. "Як не зіпсувати життя своїм дітям. Посібник з виховання без стресу та нарікань"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Ірина Грабовська. "Зірки і кістки"Фантастика | Буквоїд
- Деніел Ґоулман. "Емоційний інтелект"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Євгенія Бабенко. "Усі мої тривожні дзвіночки"Книги | Буквоїд
- Віктор Домонтович. "Доктор Серафікус"Книги | Буквоїд
- "Змієві вали. Антологія української фантастики ХІХ-ХХІ століть"Проза | Буквоїд
- Євгенія Подобна. "Її вина. 25 історій про сміливість, силу і любов"Книги | Буквоїд
- Павло "Паштет" Белянський. "Битись не можна відступити"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Єдиному Львову честь і хвала
Олександр Гордон. Зі Львовом у серці: Поезії. – Львів, 2012. – 84 с.
Гадаю, Бог простить мені невинний парафраз у назві (Soli Deo honor et gloria). Сей вираз автор взяв за епіграф до одного зі своїх віршів, що лише канонізували його відданість і закоханість у се величне й відразливе місто:
Лиш Богу єдиному честь і хвала
Од віку й понині, й вовіки віків.
Лиш віра і правда Його принесла
Свободу й натхнення в омріяний Львів.
Кожен носить у серці власний ландшафт. Я дитина села, хоча вже не живу там більше 30 років, витворюю собі ілюзію індивідуальної гармонії із селом. Львів не став містом мого серця, хоча двічі доля закидала у нього: спочатку на навчання, потім - роботу. Але для мене місто - се люде. А люде - се не завжди Божі істоти. Тому я тікаю час від часу у село, аби звідти ще швидше повернутися у місто, закриваючись від людей у світі книг...
Що тичеться Олександра Гордона, то маємо іншу історію: по-батьковій лінії він є третім поколінням львів´ян, по маминій - другим (і першим народженим у Львові), але із трьох десятків поетичних книг добра половина присвячена саме Львову. Здається першою в цьому ряді одопоклоніння Львову була збірка Гордона під назвою «Повернення в Кайзервальд» (1996).
Я не іронізую, і не дивуюся. Кожен-бо має власну Стіну Плачу. Я тільки тверджу, що Олександр Гордон цією тематичною відданістю вже заслужив собі місце в історії культури Львова. Навіть, якщо самі львівʼяни мають іншу думку, то вже нічого не міняє: так є.
Нова книга - се власне поетичне вибране із новими віршами. Тут вірші подані не в хронологічній послідовності, а в тематично-змістовій повноті. Авторська передмова «Мандрівка Львовом» може сприйматися і як верлібровий варіант переднього слова, і як авторська гра формою. Далі йдуть розділи «Твердиня давнього Львова», «Середмістя - серце Львова», «Камінне дерево Львова: вулиці, площі, парки міста», «Кохання у Львові», «Галичани - віра, надія, любов».
Структура книги, як і назва, більше нагадують краєзнавчий збірник. Але в цьому краєзнавчо-поетичному деталізуванні закладена авторська ідея: зафіксувати Львів в його триєдиній часовій повноті - минулому, теперішньому, майбутньому. Форма канонізації різноманітна - від тріолетів і сонетів до римовано-верлібрових взірців.
Мені імпонують у цій книзі не окремі розділи, а окремі вірші із різних розділів. Здебільшого, це вірші з попередніх збірок: «Цей сніг - дивакуватий маляр...», «Лелітній літній лепський Львів» (обидва варіанти, на сторінці 23 і 35), «Лемури під мурами Львова», «Цю тишу підказав мені Овідій», «І знову бачиш Кайзервальд», «Читати Львів за словником століть», «Літо вагітніє щастям...», «Це місто родинне...», «Ти - осіння межа. Ти - весняна лелітка»...
Чому ці вірші? У них є легкість і гра. Інші вірші - тверді у своїй статиці й класичні у своїй одноманітности. Вони не є погані. Вони просто є. Останній розділ книги взагалі є хрестоматійно-декламативним: ці вірші, присвячені окремим історичним постатям (Франкові, Шашкевичу, Антоничу, Ольжичу, Квітці Цісик та ін.).
Я розумію - оце краєзнавче перелічування назв, місцин, географічно-історичних реалій є необхідною умовою збереження цілости контурів міста. Хоча в такому перелічуванні, описуванні ховається брак поетичної уяви. Коли прагнення історичної достовірності обмежує поета у творчому леті.
Але се так, до слова. Се не претензія і не недолік. Се констатація вірности Темі. І в сій констатації повно усього - від камінної бруківки і камінних левів через пам´ятники архітектури і пам´ятники Личаківки до живих людей і живих відчуттів. І хоча останніх тут замало, але є те найголовніше, що робить сю книгу обов´язковою для кожного жителя і гостя цього величного і відразливого міста:
Читати Львів за словником століть...
Леліяти легку летку латентність...
Бо кожна літера - лише відвертість,
Легалізований у серці міт.
Коментарі
Останні події
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку