Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Великий слон
Вихід у світ збірки казок «Чудесна тростка» Володимира Свідзінського можна
без перебільшень назвати знаковою подією в епіцентрі сучасного літературного
процесу. Хронологія творчого доробку митця припадає саме на той трагічний
період історії нашої літератури (20-40ті роки ХХ століття), зі сторінок якої чималу
кількість обдарованих письменників було штучно вилучено та проігноровано на
довгі десятиліття. Повернення й реабілітація класиків-модерністів до канону
літератури - явище тривале і ще потребуватиме подальшої праці літературознавців
та видавців.
Збірка казок Володимира Свідзінського - це, насамперед, яскравий світ древніх
фольклорних обрядів та міфічних істот. Книжка дивує екзотичною тематикою
творів, сюжети казок мають походження саме різноманітне: часто зумовлене
географічним місцезнаходженням країни-місцевості, звідки вони родом. Скажімо, а
що знає маленький (а разом з ним і дорослий) читач про корінних жителів Африки?
Зулуська казка «Нанана Боселе» відкриває дивовижний світ африканської природи та
звичаїв. Головна героїня казки, вдова Нанана Боселе, рушає у небезпечну
подорож, аби порятувати дітей від хижого слона. Світ, з яким читач знайомиться,
подорожуючи разом із головною героїнею, раптом знаходить своє несподіване
продовження у череві тварини:
Прийшла вдова в слонів живіт,
А
там великий світ!
Блищить вода, цвітуть
сади, красуються ліси,
Багато скель, багато сіл, худоба, люди, пси;
Коза на прискалку стоїть, леліє ковила;
Тут птах зривається з кущів,
Як
золота стріла,
Там райдуга встає з-за гір на дивогляд очам.
Своїх дівчат маленьких теж
Нанана
бачить там.
Простір казки покликаний перетворювати буденні звичайні реалії у площину
фантазії та уяви. Скажімо, дитині легко зрозуміти, а дорослому - без зайвих труднощів
пояснити на прикладі слона-ненажери, як у древніх міфах подається історія про
створення світу, уявлення древніх людей про звірів, природні явища. Вивчаючи
цей твір на уроках літератури, вчителю варто наголосити на багатій символіці
образу слона у різних міфологічних системах. Адже саме міфологічний досвід
покликаний дати дитині той необхідний позитивний досвід, який тлумачить життя
як цикл вічного переродження, тривалості. Розв‘язка казки так красномовно
підтверджує усе сказане вище, адже Нанана рятує дітей та цілий світ, що був
ув‘язнений у череві тварини:
І люди вийшли сміючись:
земля!
земля! земля!
І всі раділи: і старий, і
жінка, і маля.
Наступна казка, яку не можливо обійти увагою, - це східна легенда «Сонцева
помста». На прикладі давнього народу, що проживав у горах Кавказу, Володимир
Свідзінській у казковій формі пропонує читачам помислити над
морально-філософським питанням зради та помсти. Одним із головних персонажів
легенди постає саме сонце. Світило, що продовж віків дарувало людям життя, в
один день жорстоко знищує маленький гірський народ за те, що:
... загорділо серце їх. І в лагідне чоло
Свого світила доброго
наміривши стрілу,
Вони казали, сміючись: «За
що йому хвалу
Ашуги наші віддають? У світлі чи імлі,
Однаково здоліємо прожити на землі».
Не випадково головним персонажем даної казки Володимир
Свідзінський обирає сонце. Варто наголосити, що домінантою його поезії загалом
є неймовірне проникнення у світ природи, де сама тілесність людини розчиняється
у боротьбі стихій. Для поета навіть кожна окрема людина може стати часткою небесного
світила, і, як написав Свідзінський в одній зі своїх поезій, «засвітитися сама
від себе».
Є у збірнику твори, які належить до жанру чарівних казок:
як от «Чудесна тростка», що і послугувала для збірки своєрідним лейтмотивом та
подарувала назву цілій книзі. Тут маленький читач познайомиться і з кмітливим
юнаком, який у нагороду отримує чарівну тростку, і з підступною королевою, що
своїм хитрим умислом ледь не позбавила життя головного героя, і віддані звірі,
які рятують свого господаря з біди. А прочитавши казки "Кий" та «Сопілка», діти
відкриють для себе багатюще джерело мудрості українського фольклору (народних
переказів, балад, пісень).
Кожна книга, що з‘являється на світ, - це своєрідне послання
автора до читача, а, як у випадку з книгою «Чарівна тростка», до цілого покоління ХХІ-го століття. І саме
тепер, як не дивно, дана книга є більш, ніж актуальною. Жвава дискусія 30х
років минулого століття довкола традицій народництва та літератури Модерну
нагадує, у певному сенсі, ситуацію сучасної літератури. Адже після тривалого існування
соцреалізму з відповідними темами та сюжетами перед сучасними авторами постає нагальне
питання: дитина-читач потребує сучасних тем, які би не перевантажували
виховними догмами, але, водночас, могли би наштовхнути на роздуми і відкрити
щось незвідане. Тематика «Чудесної тростки» може слугувати
чи не найкращим прикладом у контексті сучасного літературного процесу. І тут
хотілось би віддати належне праці літературознавців, а у даному випадку авторці
майстерної післямови та упорядниці текстів книги, дослідниці творчості поета - Елеонорі Соловей. Те, що з творчістю
Володимира Свідзінського діти зможуть познайомитись зі сторінок кольорової
книги, щедро оздобленою розкішними ілюстраціями у виконанні художниці Наталі
Клочкової, лише підсилить враження від барвистого та неймовірно прекрасного
світу поета Доби модерну.
Коментарі
Останні події
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
- 06.11.2026|15:27Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
