Вихід у світ збірки казок «Чудесна тростка» Володимира Свідзінського можна без перебільшень назвати знаковою подією в епіцентрі сучасного літературного процесу. Хронологія творчого доробку митця припадає саме на той трагічний період історії нашої літератури (20-40ті роки ХХ століття), зі сторінок якої чималу кількість обдарованих письменників було штучно вилучено та проігноровано на довгі десятиліття. Повернення й реабілітація класиків-модерністів до канону літератури - явище тривале і ще потребуватиме подальшої праці літературознавців та видавців.

Збірка казок Володимира Свідзінського - це, насамперед, яскравий світ древніх фольклорних обрядів та міфічних істот. Книжка дивує екзотичною тематикою творів, сюжети казок мають походження саме різноманітне: часто зумовлене географічним місцезнаходженням країни-місцевості, звідки вони родом. Скажімо, а що знає маленький (а разом з ним і дорослий) читач про корінних жителів Африки? Зулуська казка «Нанана Боселе» відкриває дивовижний світ африканської природи та звичаїв. Головна героїня казки, вдова Нанана Боселе, рушає у небезпечну подорож, аби порятувати дітей від хижого слона. Світ, з яким читач знайомиться, подорожуючи разом із головною героїнею, раптом знаходить своє несподіване продовження у череві тварини:

Прийшла вдова в слонів живіт,
                 А там великий світ!

            Блищить вода, цвітуть сади, красуються ліси,

Багато скель, багато сіл, худоба, люди, пси;

Коза на прискалку стоїть, леліє ковила;

Тут птах зривається з кущів,

                                               Як золота стріла,

Там райдуга встає з-за гір на дивогляд очам.

Своїх дівчат маленьких теж

                                               Нанана бачить там.

Простір казки покликаний перетворювати буденні звичайні реалії у площину фантазії та уяви. Скажімо, дитині легко зрозуміти, а дорослому - без зайвих труднощів пояснити на прикладі слона-ненажери, як у древніх міфах подається історія про створення світу, уявлення древніх людей про звірів, природні явища. Вивчаючи цей твір на уроках літератури, вчителю варто наголосити на багатій символіці образу слона у різних міфологічних системах. Адже саме міфологічний досвід покликаний дати дитині той необхідний позитивний досвід, який тлумачить життя як цикл вічного переродження, тривалості. Розв‘язка казки так красномовно підтверджує усе сказане вище, адже Нанана рятує дітей та цілий світ, що був ув‘язнений у череві тварини:

         І люди вийшли сміючись:

                                               земля! земля! земля!

            І всі раділи: і старий, і жінка, і маля.

Наступна казка, яку не можливо обійти увагою, - це східна легенда «Сонцева помста». На прикладі давнього народу, що проживав у горах Кавказу, Володимир Свідзінській у казковій формі пропонує читачам помислити над морально-філософським питанням зради та помсти. Одним із головних персонажів легенди постає саме сонце. Світило, що продовж віків дарувало людям життя, в один день жорстоко знищує маленький гірський народ за те, що:

         ... загорділо серце їх. І в лагідне чоло

            Свого світила доброго наміривши стрілу,

            Вони казали, сміючись: «За що йому хвалу

Ашуги наші віддають? У світлі чи імлі,

Однаково здоліємо прожити на землі».

Не випадково головним персонажем даної казки Володимир Свідзінський обирає сонце. Варто наголосити, що домінантою його поезії загалом є неймовірне проникнення у світ природи, де сама тілесність людини розчиняється у боротьбі стихій. Для поета навіть кожна окрема людина може стати часткою небесного світила, і, як написав Свідзінський в одній зі своїх поезій, «засвітитися сама від себе».

Є у збірнику твори, які належить до жанру чарівних казок: як от «Чудесна тростка», що і послугувала для збірки своєрідним лейтмотивом та подарувала назву цілій книзі. Тут маленький читач познайомиться і з кмітливим юнаком, який у нагороду отримує чарівну тростку, і з підступною королевою, що своїм хитрим умислом ледь не позбавила життя головного героя, і віддані звірі, які рятують свого господаря з біди. А прочитавши казки "Кий" та «Сопілка», діти відкриють для себе багатюще джерело мудрості українського фольклору (народних переказів, балад, пісень).

Кожна книга, що з‘являється на світ, - це своєрідне послання автора до читача, а, як у випадку з книгою «Чарівна тростка»,  до цілого покоління ХХІ-го століття. І саме тепер, як не дивно, дана книга є більш, ніж актуальною. Жвава дискусія 30х років минулого століття довкола традицій народництва та літератури Модерну нагадує, у певному сенсі, ситуацію сучасної літератури. Адже після тривалого існування соцреалізму з відповідними темами та сюжетами перед сучасними авторами постає нагальне питання: дитина-читач потребує сучасних тем, які би не перевантажували виховними догмами, але, водночас, могли би наштовхнути на роздуми і відкрити щось незвідане. Тематика «Чудесної тростки» може слугувати чи не найкращим прикладом у контексті сучасного літературного процесу. І тут хотілось би віддати належне праці літературознавців, а у даному випадку авторці майстерної післямови та упорядниці текстів книги, дослідниці творчості  поета - Елеонорі Соловей. Те, що з творчістю Володимира Свідзінського діти зможуть познайомитись зі сторінок кольорової книги, щедро оздобленою розкішними ілюстраціями у виконанні художниці Наталі Клочкової, лише підсилить враження від барвистого та неймовірно прекрасного світу поета Доби модерну.