Re: цензії

17.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Коли Душа – сонце, тоді Вічність – радість
Знати Івана Денисюка
09.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
«Листи до Неба» торкаються найпотаємніших струн душі
08.09.2020|Віктор Вербич
«Розповідь очевидця забороненої дійсності», або «Апокаліпсис.мк»
06.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Коли серця об’єднуються, то стають одним великим серцем
02.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Жінка, що збирає в кошик зорі і дарує кави оксамит
Про літературу і життя без жартів
20.08.2020|Валентина Семеняк
Філософія добра і любові у новій книзі для дітей
18.08.2020|Марія Грицюк, Івано-Франківськ
Ілюзія вибору
17.08.2020|Ірина Пасько, кандидат філологічних наук
Про турів, полювання й літературу

Re:цензії

05.05.2010|12:47|Надія Агафонова, Миколаїв

Справжні клоуни не носять перук

Сергій Жадан. Ефіопія. Харків: Фоліо, 2009. – 121 с.

Поезія Сергія Жадана – як ринок у мальовничому портовому містечку, де можна купити, що завгодно, від хліба й риби до набоїв до калаша. Це місце, де зустріч із примарними персонажами, колоритнішими за Рауля Дюка та доктора Гонзо, мандрівників із «Страху та ненависті в Лас-Вегасі», – звичне явище. Це територія, на якій життя й смерть йдуть пліч-о-пліч, і ти відчуваєш це глибоко в собі – так, ніби кожен вірш з-під пера автора перетворився на окремий шлуночок твого серця. Жадан не обіцятиме солодкого чтива. Що більше я читаю «Ефіопію», одну з найсвіжіших книжок Сергія, то більше переконуюсь: ця збірка – наче справжній, незбагненний океан, сувора стихія без купюр – без гламурних пляжів, прогулювальних катерів та рекламних сонячних усмішок. Проте, якщо не запливеш за умовні буйки, так і не зрозумієш, що таке «катастрофічна нехватка атлантики». Іронія? Так, а хіба можна писати інакше про моторошне та часом безнадійне життя, якщо реальність, що найчастіше видається потворною, аніж феєрично-казковою, – частина світу кожного з нас? Світ цей, звісно, можна вперто заперечувати, глузувати з нього чи навпаки – принципово його замовчувати, проходити повз, але ж від того він не припинить свого існування. А разом із ним – наші загублені мрії, нездійсненні бажання, утрачені надії, наша щоденна радість – «те, що дається із боєм», і в цьому ствердженні вже ані краплі іронії.

Маргінальність людського буття, чи не найпопулярніша тема в сучасних літераторів, – тенденція, породжена часом. Однак Жадан не зважає на літературну моду, випереджаючи  іронічних реалістів у створенні власного художнього методу. Про злодіїв, мертвих поетів, повій, наркоманів, підозрілих суб’єктів з портвейном та інший, на перший погляд, соціальний «непотріб» він  пише з терпкими «ніжністю, ностальгією та ненавистю», бо добре знає: битися «за можливість бути почутими» властиве усім, а не тільки поетам. В «Ефіопії» – сто двадцять сторінок ніжності та ностальгії, з них майже вісімдесят – вірші, решта – есеї. Я навмисне не згадую вдруге про «ненависть», бо насправді ненависті у книзі обмаль. Найбільше ж – віддзеркалення того сакрального почуття до ближнього, яке людство втрачає з космічною швидкістю, адже що далі, то частіше щира емпатія суперечить інстинктові самозбереження. І, здається, автор усвідомлює це не гірше за нас, пишучи, що «людина – істота довірлива, вона потребує ідеалу, потребує стереотипів, замінників, солодкої підміни понять» і що «страждають від довірливості, передусім, саме жінки». Проте, чи кожен з нас здатний бачити любов, а не «вавилонські стіни, тюремні мури»? Чи здатні ми подолати в собі ненависть, що «як здатність їздити на велосипеді» з’являється «навіть якщо в тебе немає велосипеда»? Чи можемо бути чесними, як у дитинстві, мріючи «мати повні кишені сонячного пилу»?..   

Якби мене запитали про асоціації, що їх викликає «Ефіопія», я би сказала, що, по-перше, це великий знак питання. «Ефіопія» – книга-співрозмовник. «І дивишся довго, мовби востаннє, на чорні коридори й верстати, маючи відповіді на всі питання, які ніхто не захотів поставити». Насправді питань постає безліч – до життя, до бога, до історії і, найголовніше, до себе, до усіх своїх «я», схожих на польових командирів, «чиї серця покриті туманом, лише й чекають, щоби туман розтанув». «Ефіопія» нагадує діалог двох світів, недаремно ж її поетичні розділи мають символічні  назви – «Кочегари» і «Поети». «Життя завжди робить чіткий розподіл. Залежно від того, на якому боці ти опинишся і складається твоя кар’єра», – так починається перший вірш з циклу «Поети», і я не думаю, що це випадково. Опісля глибокого занурення у текст, розумієш: кочегари і поети – люди, звісно, різні, але чомусь проблеми в них схожі, життя несподіване й повне дурниць, кожного з них убиває час і «за кожним плечем сидить по птаху». Символами «Ефіопія» сповнена по вінця, це книга знаків, що потребують вдумливого дешифратора. Наскрізний мотив збірки – шум моря, що «дихає чорним теплом, розгортається, мов полотно», символ землі обіцяної. «Там співи матросів пливуть догори, й між ними пісня твоя, й піднявши зелені свої прапори, лежить Ефіопія», країна мрій, Ельдорадо духу людського, схованого у зморшках наших сердець, як в хвилях океанських.

І, нарешті, «Ефіопія» – книга-ребус, ключ до якого автор пропонує віднайти, знов-таки, в собі, хоча й натякає на можливість використання таємного коду. Таким кодом, зашифрованим посланням до розуміння концептуальної канви всієї книги є третій і останній розділ книги – п’ять самостійних есеїв, об’єднаних спільною назвою «Коментарі». Це своєрідний епілог, в якому – ключ до розуміння дуалізму душі й тіла людини, життя і смерті, любові й ненависті. І все ж таки після «Коментарів» виникає стійке враження, що це ще не кінець, що «кочегарсько-поетичний» діалог триває. Дійсно, чимало питань лишається відкритими, але на одне з них Жадан дає відповідь, і в ній –  можливість віднайти простий шлях до щастя, до власної країни кольору надії – Ефіопії: «Всі ми живемо ілюзіями, замінниками…більшість із нас просто бояться  подивитися в очі реальності, відводять погляд, говорять неправду. А правда полягає в тому, що справжні клоуни не носять перук – у них від народження таке волосся».

Ця рецензія надійшла на конкурс літературних критиків, який книжковий портал «Буквоїд» проводить спільно із видавничим домом «Most Publishing» , видавництвом «Грані-Т»,  магазином «Читайка» , літературним конкурсом "Коронація слова" та Міжнародним благодійним фондом «Мистецька скарбниця».



Додаткові матеріали

18.03.2010|10:17|Події
Сергій Жадан виступить у Лейпцігу
Жадан Сергій
Сергей Жадан: «Политических убеждений у меня нет»
Сергій Жадан: Мені цікаво дивитися вітчизняну порнуху
Сергій Жадан: «Хочу цього року написати справжню п’єсу, за всіма законами жанру»
Книжки квітня: новий "Декамерон", провінційний театр і елегантна їжачиха
13.02.2009|08:22|Новинки
Сергій Жадан. «Ефіопія»
13.04.2010|08:06|Події
Невідомий Жадан. АРХІВНІ ФОТО
19.05.2009|15:22|Події
Сергій Жадан. Виступ на «Київських лаврах». АУДІО
17.05.2009|13:36|Події
Сергій Жадан. «Він був листоношею у Амстердамі...». АУДІО
18.06.2009|10:20|Події
Сергій Жадан. «Море дихає чорним теплом...». АУДІО
16.05.2009|23:02|Події
Шота Іаташвілі та Сергій Гандлєвський стали лауреатами фестивалю «Київські лаври»
24.03.2009|09:45|Події
Сергій Жадан. «Чорна зоря арештантів...». АУДІО
12.04.2009|18:55|Події
Сергій Жадан. «Я завжди з повагою ставився до професійного спорту...». АУДІО
17.03.2009|21:06|Події
Сергій Жадан. «Смерть моряка річкового флоту...». АУДІО
06.03.2009|07:36|Події
Триває голосування за кращу українську книгу в щорічному конкурсі журналу «Корреспондент»
04.09.2009|20:21|Події
Андруховичу та Жадану довелось розпочинати «Культпохід 2х2» вдвох. ФОТО, АУДІО
01.12.2008|14:29|Події
Сергій Жадан: «Черпаю натхнення із трудових буднів нашої фантастичної республіки»
31.08.2009|19:18|Події
Сергій Жадан: «Для декого в цій країні свобода - це можливість не змивати за собою в сортирі»
13.12.2009|10:47|Події
Сергій Жадан став лауреатом премії Конрада
29.12.2009|11:49|Події
Харківські літератори обурилися діями Добкіна і стали на захист Жадана
01.12.2009|17:36|Події
На премію ім. Д. Конрада претендують Жадан, Малярчук і Сняданко
23.10.2008|21:59|Події
Сергій Жадан та «Калєкція» солідарні із фармакологами
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

17.09.2020|23:15
Гран-прі премії BookForum Best Book Award 2020 отримала «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута»
17.09.2020|21:23
III Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться у жовтні
17.09.2020|21:18
Оголошено літературний конкурс #Рак_боятись_не_можна
15.09.2020|00:57
"Вова купує квиток до Ростова". Гурт Жадан і Собаки презентував новий трек
14.09.2020|20:25
Олег Сенцов презентує у Києві щоденник голодування та збірку малої тюремної прози
12.09.2020|08:27
Ахтем Сеітаблаєв став лауреатом Премії імені Василя Стуса 2020 року
11.09.2020|09:55
Відомі лауреати ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
09.09.2020|23:34
3 дні, 32 події, 30 митців із 5 країн: фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ відбувся в оновленому форматі
09.09.2020|23:09
Ще два українські видавництва отримали фінансування від «Креативної Європи»
08.09.2020|22:18
Бібліотека для дітей: секрети новотворчості в умовах пандемії


Партнери