
Re: цензії
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
Видавничі новинки
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
Re:цензії
«Кривава осінь...» - левова доза задоволення!
Наталка та Олександр Шевченки. Кривава осінь у місті Лева. – Харків: Фоліо, 2008, - 250 с.
Ніколи не думала, що лякатися—це так приємно...
Я знову в місті Лева. Не виходячи зі своєї київської квартири, не вибираючись з-під теплої ковдри, у компанії філіжанки запашної кави з молоком, я в той же час вчергове ступаю ногою на мокру від дощу львівську бруківку, петляю вузенькими вуличками, вслухаюся в далекі дзвони костьолу, і спостерігаю, як моє улюблене місто невідступно полонить осінь. Неймовірно, що подорож виявилася такою легкою й блискавично швидкою. З перших рядків я вже там, майже фізично відчуваю присутність затишної старовини, такої рідної готичності, й щиро дивуюся, що невідомий мені раніше жанр «джіалло»—то насправді італійський винахід, а зовсім не галицький. Адже ця моторошна і водночас весела, як «американські гірки», історія, здається, не могла статися більше ніде, окрім міста Лева...
Ця осінь матиме забагато червоних барв.
...Таємнича, майже містична постать чорної людини без лиця нависає над куполами й флюгерами Львова. Хтось на прізвисько Окозбирач веде неоголошену війну проти лише йому одному видного гріха, за який він карає місцеве жіноцтво, використовуючи вбивство в якості проповіді. Шлях йому перетинають три герої, очима яких я й підглядаю за цією витонченою битвою добра зі злом у антуражі заклопотаного буднями міста Лева — це Сергій Пасків, Олег Сокіл та Ніна Малишко. Міліціянт, приватний детектив та бухгалтерка - вибухова комбінація.
І ця трійця роздмухує такий карколомний вир подій, що оговтуюся я лише о п’ятій ранку; зі смутком перегортаю останню сторінку, змахуючи з очей непрохану сльозинку від вимушеного розставання з персонажами, котрі стали мені практично рідними, і дивуюся, як же непомітно минула ніч. А я ж лише збиралася погортати кілька сторінок на сон грядущий...
Я тішуся, що в нас ще вміють створювати захоплюючі історії—з тих, які не гріх розповісти на нічному привалі біля вогнища. Не переобтяжені псевдоінтелектуальними вибриками дімедролової свідомості тексти, не роздуті на триста сторінок еякуляти тінейджерських бравад, що претендують на звання єдиної «правильної» сучукрліт... а прості історії, від яких захоплює подих, а ближче до фіналу серце починає добряче калатати, неначе це ти сам щойно вступив у двобій із багатоликим персоніфікованим злом і вийшов з нього переможцем.
Такі оповіді переживуть ще багато нинішніх паперових рефлексій саме тому, що вони прості, й написані для читача, а не для «его» свого власного автора. Адже простота — ознака геніальності, казали класики. І нехай натаскані дипломовані критики-цербери плюються отрутою у ненависне словосполучення «жанрова література», для «Кривавої осені у місті Лева» в мене знайдеться тепленьке містечко у спогадах—як про книжку, котра, немов у дитинстві, захопила мене в полон і не відпускала до самісіньких фінальних титрів, котра примусила зріднитися з людьми, які ніколи насправді не існували... ні, як же вони могли не існувати?
Як колоритний сеньйор Бава може бути лише купкою друкарських знаків, цятками на папері? А хіба оцей привабливо-відразливий цинік Пасків ніколи не народжувався в реальному світі? Не хочеться вірити. Та гріє те, що я зможу в будь-який момент знову від початку і до кінця прожити цю пригоду, це «джіалло по-львівськи», і, навіть знаючи всі перипетії, отримати левову порцію читацького кайфу.
Повернутися до любого міста Лева тепер стало простіше, ніж будь-коли.
Цей матеріал надійшов на конкурс читацьких рецензій, який проходить в рамках «Книги року» Української служби Бі-Бі-Сі. Портал «Буквоїд» є інформаційним партнером цього проекту.
Коментарі
Останні події
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»