Re: цензії

21.07.2025|Віктор Вербич
Парадоксальна незбагненна сутність жіночого світу
16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Правда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
Антивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя

Новини

25.03.2010|08:41|Буквоїд

Ігор Павлюк. «Стратосфера»

Книга лірики Ігоря Павлюка «Стратосфера» (від давньогрецького στρατός — «військо» і σφαῖρα – «шар», «сфера»; характерна ростом температури з висотою) містить нові його вірші – про кохання, батьківщину, космос...

Так чи інакше вроджені поети, воїни-характерники (мамаї) завжди першими діагностують сфери розквіту і страти: себе, природи, нації…

Але ж саме у стратосфері і розміщений шар озоносфери («озоновий шар») – який і асоціюється з Поезією – для тих, хто затримує дихання, дивлячись на зоряне небо над собою і в собі.

 

Серед віршів, уміщених у книзі:

 

* * *

 

В такі часи бувають чудеса.

В такі часи – згори, але під вітер.

І туга – як розплетена коса,

І часто так – мов ти один у світі.

 

І пес малий не тулиться до рук.

В крові нема ні музики, ні блиску.

Пригадуєш сосну, хатину престару

І в бабиних очах колосся і колиску.

 

Димив дід самосад.

Він згадував, де був.

Від шрамів і доріг йому було неважко.

Та цього року дід вже не почав сівбу

І сиву кров землі не витрусив із пляшки.

 

А як він рвав туман!

Як брав Європу й ту!..

Та біс із ними вже –

Європами й бабами.

Гріховницю святив

І зваблював святу

Чаїними шабельними бровами.

 

Давно це все було.

Часи змінили власть.

Анархія...

На жаль, махновщини немає.

 

Все, що візьмеш, – твоє.

Ніхто нічо не дасть.

Погано.

Та поет у себе не стріляє.

 

І тягнуться шляхи, як руки жебраків

Тепер, коли усе згори, але під вітер.

Ідуть в безсмертя ті, хто жити не умів...

 

І часто так – мов ти один у світі.

Художнє оформлення Ольги Кваші, редактор Петро Коробчук, Художній редактор Володимир Камінський   

Павлюк Ігор. Стратосфера: Лірика. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010. – 220 C.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

14.07.2025|09:21
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року


Партнери