Re: цензії

17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму

Новини

25.03.2010|08:41|Буквоїд

Ігор Павлюк. «Стратосфера»

Книга лірики Ігоря Павлюка «Стратосфера» (від давньогрецького στρατός — «військо» і σφαῖρα – «шар», «сфера»; характерна ростом температури з висотою) містить нові його вірші – про кохання, батьківщину, космос...

Так чи інакше вроджені поети, воїни-характерники (мамаї) завжди першими діагностують сфери розквіту і страти: себе, природи, нації…

Але ж саме у стратосфері і розміщений шар озоносфери («озоновий шар») – який і асоціюється з Поезією – для тих, хто затримує дихання, дивлячись на зоряне небо над собою і в собі.

 

Серед віршів, уміщених у книзі:

 

* * *

 

В такі часи бувають чудеса.

В такі часи – згори, але під вітер.

І туга – як розплетена коса,

І часто так – мов ти один у світі.

 

І пес малий не тулиться до рук.

В крові нема ні музики, ні блиску.

Пригадуєш сосну, хатину престару

І в бабиних очах колосся і колиску.

 

Димив дід самосад.

Він згадував, де був.

Від шрамів і доріг йому було неважко.

Та цього року дід вже не почав сівбу

І сиву кров землі не витрусив із пляшки.

 

А як він рвав туман!

Як брав Європу й ту!..

Та біс із ними вже –

Європами й бабами.

Гріховницю святив

І зваблював святу

Чаїними шабельними бровами.

 

Давно це все було.

Часи змінили власть.

Анархія...

На жаль, махновщини немає.

 

Все, що візьмеш, – твоє.

Ніхто нічо не дасть.

Погано.

Та поет у себе не стріляє.

 

І тягнуться шляхи, як руки жебраків

Тепер, коли усе згори, але під вітер.

Ідуть в безсмертя ті, хто жити не умів...

 

І часто так – мов ти один у світі.

Художнє оформлення Ольги Кваші, редактор Петро Коробчук, Художній редактор Володимир Камінський   

Павлюк Ігор. Стратосфера: Лірика. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010. – 220 C.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
16.06.2025|23:44
Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
16.06.2025|16:24
«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
12.06.2025|12:16
«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
07.06.2025|14:54
Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
06.06.2025|19:48
У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
03.06.2025|12:21
У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
03.06.2025|07:14
Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
03.06.2025|07:10
Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям


Партнери