Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
Головна\Новини\Класика

Новини

08.09.2014|21:14|Буквоїд

Анатоль Франс. «Пінґвінський острів»

Анатоль Франс (1844–1924) – класик французької літератури, удостоєний Нобелівської премії «За блискучі літературні дослідження, позначені витонченістю стилю, глибоко вистражданим гуманізмом та справді ґалльським темпераментом».

Письменник у своїй творчості і, зокрема, у романі «Пінґвінський острів» звертається до вольтерівської традиції – відроджує жанр філософського роману. У 1896 році А. Франс стає членом Французької академії наук. «Пінґвінський острів» – один із шести романів А. Франса з перекладацької спадщини В. Підмогильного – блискучого українського прозаїка і неперевершеного стиліста, – що був опублікований ще 1930 року.

Анатоль Франс. Пінґвінський острів. К.: Видавництво Жупанського. 2014, -264 с.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери