Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Новини

03.09.2016|16:58|Буквоїд

Ольга Пуніна. Перше наукове прочитання життя та творчости Олеся Ульяненка

Нарешті й Олесь Ульяненко дочекався не просто на вдячного читача (такі були ще на початку дев’яностих, включно з першими співредакторами журналу «Сучасність» Іваном Дзюбою та Ігорем Римаруком, а також метром історичної белетристики, Павлом Загребельним, який спричинився до відзначення дебютного роману письменника Малою Шевченківською премією, 1997), але на вдумливого дослідника та інтерпретатора його життя й творчости.

Ним виявилась ексдонеччанка Ольга Пуніна, доцент Донецького національного університету ім. Василя Стуса (м. Вінниця). Він був генієм, а пішов самотнім і невизнаним. Критики частенько закидали йому «чорнуху», а він говорив про себе як про містичного письменника, збільшувальний «окуляр», що спонукає людину звільнитися від потворного. У житті й літературі йшов «дорогою схимника» (М. Слабошпицький) і залишив твори, до яких читач іще повинен дорости. Таким постає письменник у розвідці, яка прислужиться всім, хто намагатиметься неупереджено збагнути його суперечливе життя та безкомпромісно чесну творчість. 

Пуніна О. Самітний геній: Олесь Ульяненко: Літературний портрет / Ольга Пуніна. – К.: ВЦ «Академія», 2016. – 288 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери