Re: цензії

07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці

Новини

03.09.2016|16:58|Буквоїд

Ольга Пуніна. Перше наукове прочитання життя та творчости Олеся Ульяненка

Нарешті й Олесь Ульяненко дочекався не просто на вдячного читача (такі були ще на початку дев’яностих, включно з першими співредакторами журналу «Сучасність» Іваном Дзюбою та Ігорем Римаруком, а також метром історичної белетристики, Павлом Загребельним, який спричинився до відзначення дебютного роману письменника Малою Шевченківською премією, 1997), але на вдумливого дослідника та інтерпретатора його життя й творчости.

Ним виявилась ексдонеччанка Ольга Пуніна, доцент Донецького національного університету ім. Василя Стуса (м. Вінниця). Він був генієм, а пішов самотнім і невизнаним. Критики частенько закидали йому «чорнуху», а він говорив про себе як про містичного письменника, збільшувальний «окуляр», що спонукає людину звільнитися від потворного. У житті й літературі йшов «дорогою схимника» (М. Слабошпицький) і залишив твори, до яких читач іще повинен дорости. Таким постає письменник у розвідці, яка прислужиться всім, хто намагатиметься неупереджено збагнути його суперечливе життя та безкомпромісно чесну творчість. 

Пуніна О. Самітний геній: Олесь Ульяненко: Літературний портрет / Ольга Пуніна. – К.: ВЦ «Академія», 2016. – 288 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери